Транспорт Кувейту представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 17 818 км² (158-ме місце у світі). Форма території країни — складна; максимальна дистанція з півночі на південь — 145 км, зі сходу на захід —150 км. Географічне положення Кувейту дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в акваторії Перської затоки, підходи до водних шляхів Тигру і Єфрату.
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів у Кувейті, станом на 2010 рік, дорівнює 6,608 тис. км (149-те місце у світі).
Повітряний
У країні, станом на 2013 рік, діє 7 аеропортів (168-ме місце у світі), з них 4 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 3 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття): довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0); від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0); від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 0 (1); від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 1 (0); коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (2).
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 31 повітряним судном. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 3,65 млн осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 275,7 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).
У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 4 гелікоптерні майданчики.
Кувейт є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 9K, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Кувейту мають літерний код ІКАО, що починається з — OK.
Водний
Морський Головні морські порти країни: Еш-Шуайба, Еш-Шувайх, Міна-Сауд, Ель-Абдаллах, Міна-ель-Ахмаді.
Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 34 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (82-ге місце у світі), з яких: балкерів — 2, інших вантажних суден — 3, контейнеровозів — 6, газовозів — 4, нафтових танкерів — 19.
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що зареєстровані під прапорами інших країн — 45 (Багамських Островів — 1, Бахрейну — 5, Коморських Островів — 1, Лівії — 1, Мальти — 3, Маршаллових Островів — 2, Панами — 12, Катару — 6, Саудівської Аравії — 4, Об'єднаних Арабських Еміратів — 10).
Трубопровідний Загальна довжина газогонів у Кувейті, станом на 2013 рік, становила 261 км; нафтогонів — 540 км; продуктогонів — 57 км.
Міський громадський
Державне управління Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство зв'язку. Станом на 29 березня 2016 року міністерство в уряді Джабіра аль-Мубарака аль-Гамада аль-Сабаха очолював Іса Ахмад аль-Кандарі.
Див. також Економіка Кувейту
Примітки
Література
Українською
Англійською
Російською
Посилання
Карти транспортної системи Кувейту на Вікісховищі. Карти Кувейту — Perry–Castañeda Library Map Collection. Добірка публікацій про Кувейт з часопису «Вокруг света».