Ку́п'янський райо́н — колишній район у східній частині Харківської області, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Адміністративним центром було місто Куп'янськ. Територія становила 1280,3 км² або 4,1 % території області. За цим показником район перебував на 9 місці серед 27 районів області. Населення становило 25 778 (на 1 лютого 2012 року).
Географія Місце географічного розташування колишнього Куп'янського району — Донецький коридор, що розташований між відрогами Середньоросійської височини та Донецького кряжу. Територіально район займає крайню східну частину Харківської області.
Район межує: на півночі — з Дворічанським і Великобурлуцьким, на заході — з Шевченківським та Ізюмським, на півдні — з Борівським районами Харківської області, на сході — зі Сватівським районом Луганської області.
Території району сягають відгалуження Курської магнітної аномалії, але залізна руда залягає глибоко і має не дуже потужні пласти, тому розробка її не вигідна. Інші корисні копалини — пісок, крейда, глина.
Куп'янщина розташована в зоні лісостепу. Первинна степова рослинність не збереглася за винятком кількох трав'янистих видів (зокрема, вузьколистої півонії — воронців) в Кисловському заповіднику. Головні лісові породи дерев: дуб, липа, ясен, клен, сосна. Росте в куп'янських лісах і чагарник, що має дві назви: скумпія і парикове дерево. Це рідкісний для України вид.
Річка Оскіл розрізає Куп'янщину надвоє. Вона бере початок у Курській області, а біля Ізюму впадає в Сіверський Донець. У межах району Оскіл має такі притоки: на правобережжі — Куп'янку, Сенек (Осинову) і Синиху, на лівобережжі — Гнилицю, Лозоватку, Новоосиновку, Піщанку. Довжина Осколу в межах району — 49 кілометрів, включаючи й частину Оскільського водосховища із зоною водоохоронних лісів. Площа водоймища в цих же межах — 4232 гектари. Водне дзеркало ставків, розташованих на території району, має площу 640 га.
Адміністративним центром району є місто Куп'янськ — місто обласного підпорядкування, яке розташоване на відстані 129 км від Харкова по залізниці та 117 км по шосейній дорозі.
Історія
Київська Русь Територія, на якій розташована теперішня Куп'янщина, була свідком ряду важливих історичних подій. Тутешній степ тривожили копита коней воїнів князя Ігоря, коли він йшов походом на половців. І згодом на її просторах не раз розгорялися кровопролитні битви.
1185 рік — невдалий похід Новгород-Сіверського князя Ігоря на половців. Шлях походу пролягав через землі в межах нинішнього Куп'янського району. Ті події стали приводом для створення шедевру середньовічної літератури — «Слова о полку Ігоревім».
1223 рік — поразка русів і половців у битві з татарами на річці Калці. Похід частини воїнів — союзників лежав через землі сучасної Куп'янщини.
Козаччина 1492 рік — перше письмове свідчення про українських козаків. Найстарішим поселенням на території, яка входить в сучасні межі району, було село Генове. Його в 1605 році заснували московські стрільці, що втекли з фортеці Цареборисової. Село перестало існувати наприкінці XIX століття.
1648 рік — початок визвольної війни проти польської шляхти українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Поштовх до першої великої хвилі переселення українців з Правобережжя Дніпра на Слобожанщину.
1655 рік — на правому підвищеному березі Осколу осаджено (засновано) дві слободи — Куп'янськ і Пристін. Через сім років у Куп'янську побудовано першу дерев'яну церкву, освячену в ім'я Покрови Святої Богоматері.
1657 рік — смерть Богдана Хмельницького. Посилення польською шляхтою гніту над українським народом. Поштовх до другої великої хвилі переселень. 1663—1687 — «Руїна» на Правобережжі України. Поштовх до третьої хвилі переселень на Слобожанщину.
1674 рік — заснування слободи Сенькової.
1682 рік — жалування грамоти царя Московії Харківському слобідському козацькому полковнику Григорію Донцю на освоєння ще незаселених земель Дикого поля. Надання права використовувати для цього людей з уже осаджених (заснованих) слобод. Інтенсивне заселення ними, а також тими, хто тікав від «Руїни», приток Осколу: Куп'янки, Сенька, Синихи, Гнилиці, Піщаної. Приблизно цього року заснована Гусинка.
1685 рік — виділення Ізюмського слобідського козацького полку зі складу Харківського. Куп'янськ — центр сьомої сотні Ізюмського полку.
XVIII—XIX століття 1704 рік — (за іншими даними 1711) — заснування слободи Новоосинової.
1708 рік — підпорядкування Слобідських козацьких полків Азовській губернії Московського царства, серед них і Ізюмський полк з сотенною слободою Купецькою (нинішній Куп'янськ). Перший перепис на Слобожанщині.
Початок XVIII століття — новий спалах інтенсивного заселення краю. В 1712 році засновується слобода Смородьківка, в 1715 році — слобода Нечволодівка, 1718 — слобода Миколаївка Східна.
На Слобідській Україні існував адміністративно-територіальний поділ відповідний до Гетьманщини; Слобідщина поділялася на полки які в свою чергу поділялися на сотні. Саме в полкових і сотенних канцеляріях вирішувались насущні життєві питання.
1765 рік — за указом російської імператриці Катерини II слобідські козацькі полки як військові одиниці перетворені в гусарські, як адміністративні — в провінції, які входили до складу Слобідсько-Української губернії з центром у Харкові. Куп'янськ — центр Куп'янського комісарства Ізюмської провінції.
В 1775 році утворюються нові адмінтериторіальні одиниці — повіти. Куп'янськ — центр повіту, який ділиться на ряд волостей. На початку XX століття до складу повіту входило 18 волостей. На території, яка входить у межі сучасного району, існували волості: Гусинська, Куп'янська, Піщанська, Петропавловська, Сеньківська, Старовірівська.
1781 рік — затвердження першого герба Куп'янського з елементами Воронезького герба.
1797 рік — відновлюється Слобідсько — Українська губернія. Ліквідуються округи, відновлюються повіти, які поділяються на волості. Куп'янськ — центр повіту. Затвердження другого герба з елементами Харківського гербу.
1822 — освячення нового побудованого з цегли соборного Покровського храму.
Визвольні змагання Квітень 1918 року — район під українською владою до початку грудня 1918 року,
У роки визвольних змагань Куп'янський повіт — арена суворих і кровопролитних воєнних протиборств.
На початку 1920 року повіт остаточно окуповано радянськими військами.
Радянська окупація 1923 рік — нова адмінтериторіальна реформа. За рішенням 11 сесії ВУЦВК 7-го скликання повіти ліквідовуються, замість них шляхом укрупнення створюються округи, а шляхом укрупнення волостей — райони. Куп'янськ одночасно центр округу і центр району. В округ крім Куп'янського входить ще 10 районів, а в травні 1926 року додається 11-й.
1932 рік — ліквідація округів, створення областей.
Голодомор У період голодомору 1932—1933 років — страшне знелюднення сіл Куп'янщини, від голоду тоді померло близько 6 тисяч людей.
Протягом 1936—1937 років у районі здійснювалися заходи по передачі землі колгоспам «у довічне користування», як значилося у прийнятій Конституції СРСР.
Радянсько-німецька війна 24 червня 1942 — німецькі війська зайняли район. 8 липня була німці зайняли лівобережну частину району.
3 лютого 1943 року — Куп'янськ займає радянська армія.
Повоєнні роки 1946—1947 рр.- посуха і великий голод.
1950—1951 рр. — масове укрупнення колгоспів. Якщо в 1946 р. в районі їх було 81, то на кінець 1951 стало 36-ть.
1962 рік — адмін-управлінська реформа на селі. Створення колгоспно-радгоспних управлінь. До складу Куп'янського управління ввійшли Куп'янськ, Дворічанський і Шевченківський райони.
1965 рік — відмова від адміністративних реформ.
1970 рік — затвердження третього герба Куп'янська.
Незалежність 1993 — 1997 рр. — реорганізація колгоспів та радгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства (КСП), агрофірми, акціонерні товариства.
2000 рік — перетворення КСП в організаційні структури, що базуються на приватній власності, утворення фермерських господарств.
2000 рік (кінець грудня) — затвердження на спільний сесії районної і міської рад нової символіки Куп'янщини: гімну, герба, прапора.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 19 сільських рад, які об'єднують 70 населених пунктів та підпорядковані Куп'янській районній радіАдміністративно-територіальний устрій Куп'янського району на сайті Верховної Ради України.
Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Куп'янського району було створено 37 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 47,20 % (проголосували 9 748 із 20 652 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Михайло Добкін — 26,88 % (2 620 виборців); Петро Порошенко — 26,86 % (2 618 виборців), Юлія Тимошенко — 11,52 % (1 123 виборців), Сергій Тігіпко — 8,78 % (856 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,25 %.
Економіка
В економічному відношенні Куп'янський район є сільськогосподарським, з розвинутим землеробством та продуктивним тваринництвом. Частка валової продукції сільського господарства в загальному обсязі виробництва району становить близько 90 %.
Загальна земельна площа району становить 128,03 тисячі гектарів. Під сільськогосподарськими угіддями перебувають 97343 гектарів, із них: рілля — 73845 гектарів; багаторічних насаджень — 2369 гектарів; сінокосів — 5691 гектарів; пасовищ — 15438 гектарів; лісів — 16928 гектарів.
В минулому віці у Куп'янському районі населення займалось сільським господарством, промисловість почала тільки розвиватись. На початку XXI ст. структуру виробництва в сільському господарстві на 40-50 % заповнив низько ефективний дрібнотоварний сектор — особисті селянські господарства. Після Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3.12.1999 р. почалось широкомасштабне реформування колективних сільськогосподарських підприємств.
На Куп'янщині за останні роки зроблено багато: здійснено перерозподіл держвласності з передачею землі у власність громадянам і колективним сільгосппідприємствам, проведено реформування 18 колективних сільгосппідприємств та одного радгоспу, на їх базі створено 105 господарських структур ринкового типу, із них: 9 — приватних сільгосппідприємств; 2 — відкритих акціонерних товариства; 2 — закритих акціонерних товариства; 11 — товариств з обмеженою відповідальністю; 65 — фермерських господарств; 15 — інші підприємства, а також особисті селянські господарства.
Основна спеціалізація Куп'янського району в сільському господарстві — рослинництво і тваринництво. В рослинництві вирощування зернових культур, соняшнику, цукрових буряків. В тваринництві — виробництво молока, м'яса великої рогатої худоби (ВРХ), свинини, яєць. Вирощування молодняку ВРХ, свиней, птиці, овець.
Тваринницька галузь характеризується збільшенням випуску продукції. Незважаючи на зменшення поголів'я великої рогатої худоби, виробництво молока по району збільшилось на 378 тонн. Покращились і показники продуктивності сільськогосподарських тварин. Надій молока на одну корову становить 787 кг, що на 266 кг більше минулого року. Добові прирости великої рогатої худоби становлять 413 г., свиней 238 г., що більше відповідного періоду минулого року на 114 та 90 гг.
Впродовж останніх трьох років активізувалась діяльність кредитних спілок (в районі їх 6). Загальний обсяг виданих ними кредитів за 2004 рік перевищив 3,6 млн грн. Кредитні спілки стали джерелом кредитних ресурсів для особистих селянських господарств.