Альфред Функ (; 27 червня 1897, Кенігсберг, Німецька імперія — 16 листопада 1943, Рівне, Райхскомісаріат Україна) — німецький суддя, оберфюрер СА, верховний суддя Райхскомісаріату Україна.
Біографія Альфред Функ вивчав юриспруденцію в Кенігсберзькому університеті. В 1916 році, в розпалі Першої світової війни, став членом Корпусу «Літуанія» (Littuania)Passauer, Walter. Corpstafel der Littuania zu Königsberg. — Königsberg, 1935. і невдовзі був призваний на фронт, де унаслідок поранення втратив праву кисть. Після повернення додому вступив до націоналістичної партії Deutsche Vaterlandspartei. Пізніше приєднався до Німецької народної партії свободиTilizki, Christian. Alltag in Ostpreußen 1940—1945. Die geheimen Lageberichte der Königsberger Justiz 1940—1945. — Rautenberg: Leer, 1991. — S. 38, 67., а з появою NSDAP перейшов туди, одночасно вступивши до САMajer, Diemut; United States Holocaust Memorial Museum. Non-Germans Under the Third Reich: The Nazi Judicial and Administrative System in Germany and Occupied Eastern Europe, with Special Regard to Occupied. — Baltimore, 2003. — P. 894f..
В 1922 році отримав в Кенігсберзі ступінь доктора права за дисертацію «Неможливість вимоги виконання дії, яка містить зміст зобов'язання, точного дотримання договору і зміни договору» (Nichtzumutbarkeit der Leistung, Vertragstreue und Vertragsabänderung). З 1927 року працював в судових органахMajer, Diemut. «Fremdvölkische» im Dritten Reich. Ein Beitrag zur nationalsozialistischen Rechtssetzung und Rechtspraxis in Verwaltung und Justiz unter besonderer Berücksichtigung der eingegliederten Ostgebiete und des Generalgouvernements. — Boldt, Boppard am Rhein, 1981. — S. 789.. 6 березня 1934 року Функ, будучи спеціальним уповноваженим голови Об'єднання студентських корпорацій Макса Блунка, призупинив діяльність Корпусу «Балтія Кенігсберг». В 1936—1939 роках був головою надзвичайного суду в суді землі Кенігсберг. Потім недовго очолював суд землі в Ельблонзі, після чого став головою судової колегії у верховному суді Кенігсберга, а також судовим комісаром з питань переходу на новий правопорядок в Мемельланді.
Голова відділу юстиції Райхскомісаріату Україна Після утворення Райхскомісаріату Україна Функ став шефом його головного відділу права і президентом верховного німецького суду в Україні, а в 1943 році паралельно очолив суд землі в новому адміністративному окрузі Цеханув.
Будучи шефом відділу юстиції Райхскомісаріату Україна, Альфред Функ видав наказ до розстрілів, які здійснювалися від 9 до 22 жовтня 1943 року, коли, за приблизними підрахунками українського підпілля, німці розстріляли понад 1000 в'язнів, в тому числі тільки в рівненській тюрмі понад 600 (15 жовтня 1943). Тоді в Рівному було вбито: отця Миколу Малюжинського, отця Володимира Мисечка (члена Адміністратури УАПЦ), отця Андрія Піклевича, доктора Харитю Кононенко, пані Ганну і Тамару Мартинюків і багатьох інших українських священиків, селян, робітників та інтелігентів .
16 листопада 1943 року застрелений в будівлі суду в місті Рівне радянським диверсантом Миколою Кузнецовим. Посмертно Функ був нагороджений Хрестом Воєнних заслуг 1-го ступеню з мечами.
Примітки
Література Гладков, Теодор. Легенда советской разведки. — М.: Вече, 2001. — («Особый архив»). — ISBN 5-7838-0930-6. — С. 273, 388—393. Siegfried Schindelmeiser. Die Albertina und ihre Studenten 1544 bis WS 1850/51 und Die Geschichte des Corps Baltia II zu Königsberg i. Pr. (1970—1985). Erstmals vollständige, bebilderte und kommentierte Neuausgabe in zwei Bänden mit einem Anhang, zwei Registern und einem Vorwort von Franz-Friedrich Prinz von Preussen, herausgegeben von Rüdiger Döhler und Georg von Klitzing. — München, 2010. — ISBN 978-3-00-028704-6.