Федеративна грамота — грамота, видана Гетьманом України Павлом Скоропадським 14 листопада 1918 року в умовах поразки союзної Німецької імперії в Першій світовій війні, що виголошувала прагнення щодо включення України до складу небільшовицької Росії на засадах федеративного суб'єкту.
Історичні передумови Наприкінці жовтня — на початку листопада 1918 року Німецька імперія доживала свої останні дні та була змушена виводити свої війська з території України, що пожвавило підготовку агресії з боку Радянської Росії. Паралельно між членами та керівництвом Національного Союзу з одного боку та гетьманом з іншого посилювалось непорозуміння та політичне тертя. Ця ситуація створила серйозну небезпеку для Української Держави, яка через протидію німецького командування фактично залишилася без боєздатного війська, і вимагала зміни політичного курсу на зближення з державами Антанти, а, відповідно, і з російськими правими колами.
Так, 31 жовтня граф Йоханнес Граф фон Берхем, тимчасовий повірений у справах Німецької імперії в Києві, усвідомлюючи становище гетьмана Скоропадського, доповідав імперському міністерству закордонних справ у Берліні:
Зміст У змісті грамоти оголошувалися
Україна пережила Першу Світову Війну і першою встановила порядок і законність в своїх межах при дружній допомозі Центральних держав. Гетьман Павло Скоропадський визначає майбутнє України у співпраці із державами Антанти, як частини федерації з майбутньою небільшовицькою Росією. Підкреслення ключової ролі України, козаків Дону, Кубані, Терщини у створенні Всеросійської федерації, кінцевою метою якої буде відновлення великої федеративної Росії. Забезпечення економічно-культурного розвитку українського народу на засадах національно-державної самобутності. Заклик до об'єднання всіх українців і громадян для захисту майбутнього України та Росії, підтримку громадян і козаків України
Наслідки Скоропадський згадував, що він вбачав у майбутній федеративній державі союз, за якого Україна розквітла б, відродила культуру та мову та почала стрімко розвиватись.
Федеративна грамота мала значні наслідки для політичного та соціального розвитку України в період міжвоєнного часу:
Політичні зрушення: Грамота спричинила зміни у внутрішній політиці України, спрямовані на встановлення федеративних відносин із майбутньою демократичною Росією. Це стало спробою Скоропадського знайти компроміс з опозицією та міжнародним співтовариством після літніх подій 1918 року та співпраці з Центральними державами
Міжнародні відносини: Грамота була спрямована на встановлення зв'язків з Антантою та іншими країнами через федеративний підхід до відносин із Росією. Це викликало підозри та недовіру до України з боку Антанти, оскільки остання ставила під сумнів суверенітет України.
Соціокультурні наслідки: Грамота спричинила реакцію українського суспільства, акцентуючи увагу на національно-державній самобутності та ролі України у майбутній федерації. Це також підкреслювало необхідність врегулювання внутрішніх суперечностей та підтримки відновлення Росії як міцної держави
Внутрішнополітинчі наслідки: Грамота прискорила початок Антигетьманського повстання, призвела до швидкого розвитку та поширення кола його учасників та приходу до влади Директорії УНР
Історична оцінка: Грамота отримала різну історичну оцінку: одні вважають її спробою збереження Української Держави та стабілізації політичної ситуації, інші – зрадою ідеалів української незалежності на користь федеративних зв'язків з Росією.
Див. також Перелік грамот Ясновельможного пана Гетьмана Всієї України
Примітки
Посилання