1954 в Україні — це перелік головних подій, що відбуваються у 1954 році в Україні. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1954 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1954 року.

Пам'ятні дати та ювілеї 1075 років з часу у 879 році: Після смерті Рюрика у Новгороді як опікун його малолітнього сина Ігора став правити Віщий Олег, можливо брат його дружини Ефанди. 925 років з часу у 1029 році: Київський князь Ярослав Мудрий здійснив похід на Кавказ проти ясів. 900 років з часу у 1054 році: Дроблення Київської Русі на уділи після смерті Ярослава Мудрого. У Києві батька змінив Ізяслав Ярославович, поділивши владу з братами, які отримали окремі уділи. Святослав Ярославич почав княжити в Чернігові, Всеволод Ярославич — у Переяславі, Вячеслав Ярославич — у Смоленську. Спільне правління трьох братів Ізяслава, Святослава та Всеволода називають триумвіратом Ярославичів. Перша літописна згадка Києво-Печерського монастиря. 800 років з часу у 1154 році: Під час у битви над Серетом (під Теребовлем) галицька дружина на чолі з Ярославом Осмомислом завдала поразки київському князю Ізяславу Мстиславичу; Після смерті Ізяслава Мстиславича київський престол перейшов до Ростислава Мстиславича, який до того княжив у Смоленську (листопад); Новий князь Ростислав Мстиславич пішов на Чернігів проти Ізяслава Давидовича, але зазнав невдачі, що змусило його поступитися київським престолом князю Ізяславу. 750 років з часу у 1204 році: Галицько-волинський князь Роман Мстиславич посадив на київський престол Ростислава Рюриковича. У Чернігові почав княжити Всеволод Чермний. 450 років з часу у 1504 році: обрання Митрополитом Київським Іона II. битви під Оршею між 30-тисячним військом князя Костянтина Острозького, гетьмана Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського та 80-тисячним московським військом на чолі з воєводою Іваном Челядниним. Зазнавши поразки, московські війська відступили до Смоленська (8 вересня); 400 років з часу у 1554 році: Польський король Сигізмунд II Август призначив Дмитра Вишневецького стражником на острові Хортиця за дніпровими порогами. 325 років з часу у 1629 році: розгрому татар-нападників у битві під Бурштином (Жовтень); спільний Синод Руських Православної та Унійної церков у Львові у якому взяли участь тільки греко-католикиFrick D. A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 361. (26 жовтня); Джанібек Гірей утретє очолив Кримське ханство. 300 років з часу у 1654 році: проведення Переяславської ради козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за об'єднання України з Московщиною (18 січня). У зв'язку з втратою оригінальних документів, підписаних у Переяславі Богданом Хмельницьким та Василієм Бутурліним, керівником московського посольства, залишається невідомим якою по характеру була Переяславська угода — персональна унія, державна унія, васальна угода чи тимчасовий військовий союз. підписання Московських (Березневих) статей у Москві — угоду між українською козацькою старшиною і московським урядом, яка регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради (березень 1654); Кримське ханство знову очолив Мехмед IV Ґерай. заснування міста Харків.  → Так, у «Наказній памяті», від  1654 року говорилося: «Которые черкасы построились .. промеж речек Харькова и Лопани о городовом строении, и что вы по их челобитью .. писали, а велели .. городового места осмотреть и описать и чертеже чертить и черкас переписать»… 200 років з часу у 1754 році: заснування міста Кропивницького, як фортеці Святої Єлизавети для захисту Нової Сербії, території між Південним Бугом та Дніпром. Після знищення Запорізької Січі у червні 1775 року та приєднання Кримського ханства до Російської імперії 1783 року Єлисаветинська фортеця втратила військово-стратегічне значення і 21 лютого 1784 року фортеця Святої Єлисавети перетворена на місто Єлисаветград (нині — Кропивницький). 100 років з часу у 1854 році: почалось бомбардування Севастополя англо-французькими військами під час Кримської війни (17 жовтня); 50 років з часу у 1904 році: заснувано Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки імені О. М. Горького. початку Бориславського страйку. уведення в експлуатацію другої ділянки лінії Катерининської залізниці (Кривий Ріг — Олександрівськ — Царекостянтинівка). 25 років з часу у 1929 році: Перший конгрес Українських націоналістів у Відні, де створено Організацію українських націоналістів, головою проводу якої було обрано Євгена Коновальця (28 січня — 3 лютого); На XVI конференції ВКП(б) прийняття Перший п'ятирічний план (23 квітня); футбольна команда «Динамо» на «Червоному» стадіоні в Києві провела свою першу міжнародну зустріч, в котрій програла збірній Нижньої Австрії з рахунком 3:4 (14 вересня); випуск першого українського комбайну на Запорізькому заводі «Комунар» (18 вересня);

Видатних особистостей Народились 1075 років з дня народження (879 рік): Ігор I (Ігор Старий), Великий князь Київський (912—945 рр.) з династії Рюриковичів. 300 років з дня народження (1654 рік): Данило Апостол — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на Лівобережній Україні (1727-1734). 200 років з дня народження (1754 рік): Апостол Данило Петрович, український військовий, політичний і державний діяч, Генеральний хорунжий в 1762—1769 роках за правління гетьмана Кирила Розумовського та Другої Малоросійської колегії під час Глухівського періоду в історії України, полковникМакидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 291—292., онук гетьмана Данила Апостола; 175 років з дня народження (1779 рік): Засядько Олександр Дмитрович, інженер-артилерист РІА, генерал-лейтенант артилерії, конструктор та фахівець з розробки ракетної зброї; Кайданов Яків Кузьмич, український ветеринарний лікар і ветеринарний фармаколог, один з організаторів вищої ветеринарної освіти в Російській імперії, дійсний статський радник; Йоасаф Мохов — педагог, церковний діяч, останній ректор старої Києво-Могилянської академії (1814—1817); Микола Нападієвич, український правник, декан і ректор Львівського університету, почесний громадянин Львова; Чайковський Іван Олександрович, польський лікар вірменського походження, доктор медицини; Фердинанд Штехер (1779—1857) — професор і ректор Львівського університету (1819—1820); 150 років з дня народження (1804 рік): Арсеній Могилянський — релігійний діяч, митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Росії (1757–1770). 100 років з дня народження (1854 рік): Високович Володимир Костянтинович, український науковець, патологоанатом, бактеріолог й епідеміолог; Заньковецька (Адасовська) Марія Костянтинівна, українська актриса, народна артистка України (1922); Васильківський Сергій Іванович, український живописець, пейзажист; Максимович Михайло Олександрович, український вчений-енциклопедист, історик, філолог, етнограф; перший ректор Київського університету імені Тараса Шевченка. Чайковський Михайло Станіславович, польський, український і турецький політичний та військовий діяч, письменник і поет. 75 років з дня народження (1879 рік): Васильченко Степан Васильович, український письменник; Кричевський Федір Григорович, український художник і педагог, один з засновників і перший ректор Української Академії мистецтв. Петлюра Симон Васильович, український військовий діяч і політичний діяч; Чупринка Григорій Аврамович, український поет (Огнецвіт, Метеор, Сон-трава, Лицар-Сам); Барвінок Володимир Іванович, український історик, письменник, діяч УНР; 50 років з дня народження (1904 рік): Белза Ігор Федорович, український музикознавець, композитор, історик культури, педагог; Скоропадський Данило Павлович, український політичний і громадський діяч, син Гетьмана Павла Скоропадського; почесний голова Союзу Українців у Великій Британії (1949). Джордж (Георгій Антонович) Гамов, американський фізик-теоретик українського походження (уродженець Одеси), автор теорії «великого вибуху», який привів до виникнення Всесвіту, і першої моделі генетичного коду. Бажан Микола Платонович, український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач; 25 років з дня народження (1929 рік): Мащенко Микола Павлович, український актор, сценарист, кінорежисер; Філарет (Михайло Антонович Денисенко), Третій предстоятель Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП), Патріарх Київський і всієї Руси-України (1995—2018)Статут про управління Української Православної Церкви Київський патріархат , IV. ПАТРІАРХ, пункт 1: «Предстоятелем Української Православної Церкви Київського Патріархату є Патріарх, який носить титул: „Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України“»; Муравченко Федір Михайлович, головний конструктор і керівник Запорізького машинобудівного конструкторського бюро «Прогрес», член-кореспондент НАН України; Мушкетик Юрій Михайлович, український письменник, Герой України («Гайдамаки», «Капля крови»). Зубченко Галина Олександрівна, українська художниця; Павличко Дмитро Васильович, український письменник, поет, перекладач, політик

Померли 900 років з часу смерті (1054 рік): Ярослав Мудрий (близько 978-1054), державний діяч Київської Русі (великий князь київський). 875 років з часу смерті (1079 рік): Анна Ярославна (Анна Київська), шоста королева Франції (1051—1060 рр.), донька князя Ярослава Мудрого і дочки короля Швеції Інгігерди, друга дружина французького короля Генріха I Капета. 800 років з часу смерті (1154 рік): Ізяслав Мстиславич, київський князь; 275 років з часу смерті (1679 рік): Остап (Євстафій) Гоголь, український військовий діяч доби Хмельниччини і Руїни, полковник Кальницького (1649, 1674), Подільського (1654—1661, 1663—1669, 1673—1675) та Брацлавського (1663—1665) полків, наказний гетьман Правобережної України (1675—1679); 250 років з часу смерті (1704 рік): Іларіон Ярошевицький — український учений і поет. 200 років з часу смерті (1754 рік): Сильвестр (Ляскоронський) — український церковний діяч, ректор Києво-Могилянської академії, архімандрит Братського монастиря, драматург. 175 років з часу смерті (1779 рік): Кочубей Семен Васильович, Генеральний обозний за правління гетьмана Кирила Розумовського (1751—1764 рр.) та Другої Малоросійської колегії (з листопада 1764 до грудня 1779 рр.) під час Глухівського періоду в історії України, Ніжинський полковник (1746—1751 рр.), бунчуковий товариш, генерал-майор (1764 р.), таємний радник (1776). Слюзикевич Василь, василіянин, професор філософії і богослів'я для василіянських богословів у Лаврові. Кирило І Флоринський (1729—1779) — єпископ Севський і Брянський Відомства православного сповідання Російської імперії, архімандрит Новоторзького Борисоглібського монастиря на Московщині. Лев (Шептицький) (1717—1779) — український церковний діяч, митрополит Київський, Галицький та всієї Руси УГКЦ. 50 років з часу смерті (1904 рік): Старицький Михайло Петрович, український письменник, театральний і культурний діяч; Скліфосовський Микола Васильович, український хірург; організатор медичного факультету при університеті в Одесі. 25 років з часу смерті (1929 рік): Євген Чикаленко, український громадський діяч, благодійник, меценат, агроном, землевласник, видавець, публіцист.

Події 7 січня — Зі складу Київської виокремлена Черкаська область. 19 лютого — Указом Президії Верховної Ради СРСР було затверджено спільні подання Президій Верховних Рад УРСР та РРФСР про передачу Кримської області до складу Української РСР. 12 травня — Українська РСР стала постійним членом ЮНЕСКО та Міжнародної організації праці.

Особи Призначено, звільнено

Народились