Стефан Август Лот (; 28 березня 1896, Ґродзець, Німецька імперія — 16 липня 1963, околиці ГдиніDziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 2 z 11 listopada 1936 roku., Польща) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника у варшавській «Полонії», брат Яна, дипломований підполковник Війська Польського.

Життєпис Військова служба Учасник польсько-радянської війни. З 1 червня 1919 року служив у званні старшини, а з травня 1922 року був підвищений до капітана. Служив у 36-у піхотному полку Академії Легії у Варшаві. 2 квітня 1929 року був підвищений до звання майора, а з 1-о січня 1929 року став офіцером у 69-у в корпусі піхотиDziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 8 z 3 kwietnia 1929 roku, s. 106.. У період з 5 січня 1931 рокуDziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 1 z 28 stycznia 1931 roku, s. 3, 6. до 1 листопада 1932 року був слухачем 11-го звичайного курсу у Вищій військовій школі у Варшаві. Після завершення навчання отримав диплом кваліфікованого офіцера й призначення в командування 28-ї піхотної дивізії у Варшаві на посаду начальника штабуDziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 13 z 09.12.1932 r.. Влітку 1934 року він переведений до Генеральної інспекції Збройних Сил на посаду 2-го офіцера штабу армійського генерала генерала Гюстава Орлич-ДрешераDziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 11 z 07.06.1934 r.Lista starszeństwa oficerów zawodowych piechoty. 5 czerwiec 1935. Dodatek bezpłatny dla prenumeratorów „Przeglądu Piechoty”, Warszawa 1935, s. 26.. 1 січня 1936 року був підвищений до старшого підполковника і на 50-е місці в корпусі офіцерів піхоти. Помер 16 липня 1936 року в авіакатастрофі літака RWD-9 в Гданській затоці поблизу Гдині-Орлово разом з генералом Орлич-Дрешером і капітан-пілотом Александром Лагєвським.

Спільні військові похоронні церемонії відбулися в Гдині 20 липня 1936 року. 21 липня 1936 року Стефан Лот був похований на Євангельсько-Аугсбургському кладовищі у Варшаві.

Чоловік Ванди Кваснєвської та батько Ганни Лот.

Спортивна кар'єра Був гравцем варшавської «Корони», однак майже всю свою кар'єру провів у варшавській «Полонії». У цьому клубі виступав протягом 10 років (1919—1929). Двічі ставав віце-емпіоном Польщі (1921, 1926). Протягом багатьох років був капітаном команди. У збірній Польщі зіграв один матч, 4 липня 1926 року проти Естонії. Проте ще за п'ять років до цього був викликаний до складу національної збірної, разом з іншими гравцями готувався до першого міжнародного матчу польської збірної (проти Угорщини). 18 грудня 1921 року просидів увесь матч на лаві для запасних, разом зі своїм молодшим братом.

По завершенні кар'єри футболіста став тренером національної збірної. На цій посаді замінив Тадеуша Кухара. Свої обов'язки виконував протягом двох років — під керівництвом Лота збірна виступала з другої половини 1929 року до осені 1931 року. Значна частина зіграних матчів мала неофіційний статус, поляки грали з аматорськими збірними Угорщини та Чехословаччини. Замінив Стефана Юзеф Калужа. Протягом роботи Калужі в збірній двічі виконував обов'язки головного тренера — проти Латвії (1932, 1934) та Румунії.

Ордени та відзнаки Срібний хрест військового ордену Virtuti Militari (26 березня 1921)Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 13 z 2 kwietnia 1921 roku, poz. 410. Медаль Незалежності (23 грудня 1933) Хрест Хоробрих – чотири рази (вдруге та втретє в 1921)Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 43 z 27 grudnia 1921 roku, poz. 1932. Золотий Хрест Заслуги – посмертно (18 липня 1936, „за заслуги у військовій службі”)M.P. 1936 nr 166 poz. 305 Срібний Хрест Заслуги Пам'ятна Медаль за Війну 1918–1921на основі фотографії Медаль «10-річчя здобуття незалежності» Пам'ятна відзнака Генерального інспектора збройних сил - 12 травня 1936 Міжсоюзна медаль „Médaille Interalliée” Офіцерський хрест ордену «Святий Олександр» – посмертно (Болгарія, 1936)

Примітки

Література Dzienniki Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych. Roczniki Oficerskie 1923, 1924, 1928 i 1932. Andrzej Gowarzewski, Polonia, Warszawianka, Gwardia, prawdziwa historia trzech klubów. Wydawnictwo GiA, Katowice 2003 (7. część cyklu Kolekcja Klubów) Stefan Pomarański, Zarys historii wojennej 36-go Pułku Piechoty Legii Akademickiej, Zakłady Graficzne "Polska Zjednoczona", Warszawa 1930. Andrzej Gowarzewski: Mistrzostwa Polski. Ludzie (1918-1939). 100 lat prawdziwej historii (1), Wydawnictwo GiA, Katowice 2017

Посилання

Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu Профіль гравця на сайті worldfootball.net