Зофка Кведер (; 22 квітня 1878, Любляна — 21 листопада 1926 року, Загреб) — словенська письменниця, перекладачка і журналістка, лідерка феміністського руху Словенії і Хорватії.
Життєпис Зофка Кведер народилася 22 квітня 1878 року в Любляні в сім'ї помічника залізничного провідника Янеза Кведера і Нежи Кведер (уродженої Легат). Мала двох молодших братів: Алоїзія (нар. 1882) та Віктора (нар. 1884)Mihurko Poniž, Katja. Kveder, Zofka // Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe, 19th and 20th Centuries / Edited and with Introduction by Francisca de Haan, Krassimira Daskalova and Anna Loutfi. — Central Europeam University Press. — С. 282—285. — ISBN 978-963-7326-39-4.. Батько, схильний до алкоголізму, не залишався довго на одному місці, тож незабаром родина покинула Любляну і переїхала в село. По закінченні сільської школи в 1888 році Зофка продовжила навчання в школі при монастирі в Любляні. Згодом це стало причиною її атеїстичного світогляду.
Після повернення до сім'ї виявила, що батько спивається, а мати шукає розради в релігії. Шістнадцятирічна Зофка на кілька місяців пішла з дому, працювати секретаркою в конторі землеміра, а незабаром покинула дім назавжди. Однією з причин цього було насильство з боку батька. У 1897 році Зофка знайшла роботу переписувачки в адвокатській конторі в Любляні. В цей же час починає писати перші оповідання.
У 1899 їде до Швейцарії, щоб вступити до Бернського університету, однак грошей на навчання не вистачає, і Кведер залишає університет. В січні 1900 року переїздить до Мюнхена, однак не може оплачувати проживання і через місяць перебирається до Праги.
У 1901 році народила дочку Владошу. У 1903 році одружилась цивільним шлюбом із Володимиром Єловшеком, з яким познайомилась у Празі. У 1906 році пара переїжджає до Загреба. В 1906 і 1911 Зофка народила доньок Марію та Миру. В 1912 році через зради Єловшека шлюб розпадається, і Кведер робить спробу самогубства.
В 1913 році Кведер одружується з журналістом Юраєм Деметровичем. Після здобуття Зофкою літературного успіху та під час її феміністської діяльності Деметрович, зайнятий роботою в югославському уряді, починає віддалятися від дружини. У 1919 році вмирає старша дочка Кведер, що сильно відбивається на здоров'ї письменниці. До 1926 року Кведер відвідує різні курорти, а коли самопочуття поліпшується, Деметрович повідомляє, що чекає дитину від іншої, і вимагає розлучення. Це забирає у Кведер бажання жити, і 21 листопада 1926 року вона чинить самогубство.
Після загибелі Кведер представниці багатьох жіночих організацій Європи приїжджають віддати їй останню шану.
Кар'єра Кведер належить до другого покоління словенського натуралізму, поряд з Етбіном Крістіаном і Алоїзом Крайгером. Розквіт її творчості припав на час, коли натуралізм вже не був центральним напрямком словенської літературиСловенская литература // История всемирной литературы. — Гл. ред. Г. П. Бердников. Т. 8. — С. 485.. У творах Кведер знайшли відображення загальні тенденції європейської феміністської літератури, також простежувані у творчості Хедвіг Дом, Франциски цу Ревентлов, Габріеле Рейтер і Еллен Кей.
Творчість Зофки Кведер зробила її однією з лідерок феміністського руху Словенії. Сприяли цьому й контакти з відомими феміністками Європи, які вона завела в Бернському університеті. Кведер виступала на установчих зборах Загальної асоціації словенських жінок, закликаючи до боротьби за рівні права для жінок, а також відзначаючи необхідність пропаганди сімейних цінностей.
Перші твори Кведер публікує в жіночій газеті «Словенка». Це замітки про становище жінок, зокрема, питання нерівної оплати праці та недоступності університетської освіти. У січні 1899 року Кведер запрошена на роботу до центральної редакції «Словенки» в Трієсті.
Навесні 1900-го побачила світ дебютна збірка оповідань Кведер — «Misterij žene», яку словенські критики сприймають негативно через, на їхню думку, зайву увагу авторки до проблем жінок. Однак у 1901 році три оповідання зі збірки передруковує віденський журнал «Dokumente der Frauen». Написані за свіжими спогадами про життя, перші оповідання Кведер сповнені болю і страждань, драматично розкриваючи становище жінки в тогочасній Словенії.
У 1906 році в Загребі Кведер стає редакторкою жіночої програми «Frauenzeitubg» до газети «Agramer Tagnlat».
У 1914 році Кведер видає перший роман — «Njeno življenje», в якому вона відходить від зображення жінки-жертви, приділяючи увагу всім сторонам жіночності.
Свій найвідоміший роман — «Hanka» — Кведер публікує в 1917 році, тоді ж починає видавати журнал «Ženski svijet», присвячений феміністському руху в слов'янських країнах.
У 1915 році, під час Першої світової, Кведер обирають делегаткою від Хорватії для участі в Міжнародному жіночому конгресі в Гаазі, однак вагітність не дозволяє їй взяти в ньому участь.
Марта Тауск, австрійська соратниця Кведер по жіночому руху, назвала її людиною цілеспрямованою, сміливою і щиро зацікавленою у проблемах жінок різного віку і соціального становища.
Бібліографія Проза
«Na kmetih» «Misterij žene» «Odsevi» «Iz naših krajev» «Iskre» «Njeno življenje» «Vladka in Mitka» «Vladka, Mitka in Mirica» «Hanka» «Veliki in mali ljudje»
П'єси
«Ljubezen» «Amerikanci» «Arditi na otoku Krku»
Примітки