Йоганн Йозеф Лошмідт (; 15 березня 1821, Путширн — 8 липня 1895, Відень) — австрійський фізик і хімік. Професор Віденського університету. Член Австрійської академії наук (1870). На його честь було названо сталу Лошмідта.
Біографія Лошмідт народився в селі Путширн поблизу Карлсбада (нині — Карлові Вари, Чехія). До 1839 року навчався у Празькому університеті, по закінченні навчання працював на паперових фабриках в Пеггау, Нейхаузі, Брюні. У 1856—1864 роках був шкільним вчителем в Леопольдштадті. З 1865 року працював у Віденському університеті, де з 1868 року обіймав посаду професора.
Наукова діяльність Лошмідт працював в галузі термодинаміки, електродинаміки та оптики, займався структурою кристалів, стереохімією.
У 1865 році він визначив на газокинетической основі розмір молекул повітряLoschmidt 1866: «Zur Grösse der Luftmoleküle» in Sitzungsberichte der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Wien, 52, Abt. . Потім він був у змозі обчислити кількість молекул газу в 1 куб. см за нормальних умов, яку пізніше назвали на його честь сталою Лошмідта і яку легко можна перевести в більш звичне нині число Авогадро.
Лошмідт розкрив будову озону. Він припускав, що у сполуках вуглецю існують кільцеподібні структури і розвивав відображення зв'язків подвійними і потрійними штрихами. В 1861 році він вперше запропонував кільцеподібну структуру бензолу.
Література
И. Й. Лошмидт // В. А. Волков, Е. В. Вонский, Г. И. Кузнецова. Выдающиеся химики мира: Биографический справочник. — М.: Высшая школа, 1991. — С. 276.
Примітки
Посилання Сайт, присвячений Лошмідту