Іри́на Ві́кторівна Шевче́нко ( — ) — українська військовослужбовиця, волонтерка, продавчиня Дніпровського ринку, сержантка Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.

Життєпис Народилася 1 листопада 1970 року в селі Дар'ївка (Білозерський район, Херсонська область); мати померла дуже рано. Мешкала у Херсоні, працювала продавчинею риби на херсонському Дніпровському ринку.

Активна учасниця Революції гідності, херсонського Євромайдану.

Першими з українських військовиків на ділянці з окупованим Кримом стали солдати 79-ї бригади, які на той час не мали організованого забезпечення. Мешканці сіл, а згодом і Херсона, взяли це на себе — скуповували на ринках продукти, у мисливських крамницях — зелений одяг; везли це на Каланчак, організовували передачі. Згодом 79-ту бригаду замінила 30-та окрема механізована бригада. Хаотична допомога військовикам переросла в організовану волонтерську групу «Херсонська Чайка», волонтеркою якої була Ірина Шевченко. Допомагала армії на адмінкордоні з Кримом, по тому регулярно їздила на східний фронт. Зароблене витрачала на борошно та яйця, пекла пироги на фронт, коли біля Донецька та Іловайська вже точилися важкі бої.

У 2014 році пішла навчатися до медичного загону швидкого реагування «Влад»; пройшла кілька медичних курсів — як волонтерка загону «Влад» та два курси в Києві. Викладала тактичну медицину на полігоні «Широкий Лан».

11 травня 2015 року вступила на військову службу за контрактом, санінструкторкою 1-ї роти 1-го десантно-штурмового батальйону, по тому — радіотелефоністка-санінструкторка бригадного медпункту 2-го батальйону 36-ї бригади. Крім прямих обов'язків, готувала, прала, телефонувала родинам колег, опікувалася бійцями-сиротами. Того ж року батальйон зайшов до Широкиного і всі ротації до 2019-го пробув там.

1 липня 2019 року під час виїзду на евакуацію пораненого поблизу села Водяне (Волноваський район) санітарний автомобіль Hummer HMMWV, у якому перебувала Ірина Шевченко, був обстріляний з ПТРК. Внаслідок прямого влучення ракети водій Сергій Майборода загинув на місці; Ірина Шевченко дістала тяжкі поранення та опіки, померла в лікарні міста Маріуполь у віці 48 років.

3 липня 2019 року похована в Херсоні, на кладовищі Геологів, Алея Героїв.

В Ірини Шевченко залишилася сестра.

Нагороди та вшанування Орден «За мужність» II ступеня (23 серпня 2019, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Орден «За мужність» III ступеня (29 грудня 2016) — за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку. медаль «За участь у бою» У Львові на алеї героїнь у парку Богдана Хмельницького висаджено дерево в її пам'ять. У 2020 році у Дар'ївській школі імені Андрія Шульги було відкрито меморіальну дошкуНа Херсонщині встановили меморіальну дошку сержантці Ірині Шевченко.

Примітки

Джерела Під Водяним унаслідок обстрілу санітарного авто загинули морпіхи Ірина Шевченко та Сергій Майборода Полеглі Герої липня 2109 Загиблі герої року 2019-го.