Neoton Família (у 1965–1977 роках просто Neoton — новий тон, нова мода; англ. Newton Family — «Сім'я Ньютона») — угорський музичний колектив, один з найвідоміших поп-диско гуртів Угорщини 1970-80-х років. Один з небагатьох колективів Східної Європи, чия творчість набула світового визнання, а альбоми і сингли випускалися не тільки в країнах соцтабору, але також у Німеччині, Франції, Данії, Іспанії, Голландії, Італії, Бразилії, Аргентині, Мексиці, Канаді, Кубі, Японії, Південній Кореї — всього у 25 країнах світу. З 1979 року група продала понад 6 млн копій своїх платівок в Угорщині та близько 1,5 млн копій в інших країнах.
Музика Основними музичними напрямками творчості «Neoton Familia» були поп, диско, фанк, рок і фольклор. Найвідомішими їх хітами вважаються композиції «Vándorének» (1976), «Santa Maria» (1979, № 1 в Угорщині, № 8 в Іспанії, № 9 в Японії, ТОР-5 в Аргентині та на Філіппінах), «Lord of the mountain» (1979, № 11 в Іспанії, №3 в Аргентині), «Marathon» (1980), «Don Quijote» (1980, № 1 в Угорщині і Японії, №4 в Іспанії, TOP-5 в Бразилії та на Філіппінах), «Kétszázhúsz felett» (1981), «Vadvirág» (1981), «Monte Carlo» (1982), «Tini-dal» (1982), "Sandokan" (1983), "Holnap hajnalig" (1983), «Na-na, nagyfiú» (1984), «I love you» (1986). Після виходу в 1982 році альбому «Szerencsejáték» групу стали називати «угорською АББА». З 1979 по 1986 рік група була національним лідером продажів, практично всі їх альбоми і сингли отримали в Угорщині золотою або платиновий статус.
Історія групи Заснування та перший склад У 1976 році менеджер угорської звукозаписної компанії MVH Петер Ердеш (Erdős Péter), куратор лейблу «Pepita», вирішив, що в Угорщині повинна бути власна диско-музика світового рівня. Для втілення свого задуму, після тривалих пошуків він вибрав рок-групу «Neoton», яка в той час співпрацювала з дівочим тріо «Kócbabák». 1976 року вони записали вдалий сингл «Vándorének», з яким перемогли на угорському радіоконкурсі «Tessék választani!» і випустили перший спільний альбом «Menedékház», який під Новий Рік посів 3-тє місце в національному хіт-параді альбомів. На початку 1977 року Ердеш відвідав кілька концертів групи, після чого запропонував музикантам державну підтримку на певних умовах. Він вважав їх відверто слабкими як у вокальному, так і в технічному відношенні, але, на відміну від більшості інших рок-команд, з якими Ердеш вже провів переговори, «Neoton & Kócbabák» були менш агресивні і не були зациклені на різних протестних темах, поширених в рок-середовищі. Також менеджер «Pepita» заявив учасникам групи, що музичний колектив — це не збіговисько індивідуалістів, кожен з яких тягне ковдру на себе, а справжня професійна родина, члени якої спільно працюють для досягнення спільної мети, і щоб закріпити цю ідею в головах музикантів, перейменував їхню групу в «Neoton Família» («Сім'я Неотон»).
У першому складі 1977 року були четверо музикантів (колишніх учасників «Neoton») і три дівчата-вокалістки (з «Kócbabák»):
Ласло Пастор (Pásztor László, 15.06.1945 р. нар. — гітара) Лайош Галац (Galácz Lajos, 1945 р. нар. — вокал, бас-гітара) Дьордь Якаб (Jakab György, 02.07.1950 — 16.02.1996 — вокал, клавішні) Золтан Амбруш (Ambrus Zoltán — ударні) Іва Чепрегі (Csepregi Éva, 22.10.1956 р. нар. — вокал) Іва Фабіан (Fábián Éva, 01.10.1954 р. нар. — вокал) Іва Паль (Pál Éva, 04.07.1952 р. нар. — вокал)
У розпорядженні «Neoton Família» були надані найкращі студії звукозапису і концертні майданчики Угорщини, а просування їх записів у Західній Європі, Азії і Латинській Америці проводилось на державному рівні. Вже в липні 1977 року група взяла участь у телефестивалі «Metronóm», де їх нова композиція «Hívlak» («Запрошення») зайняла 3-е місце. Паралельно йшла робота над матеріалом для другого диска-гіганта «Csak a zene» («Тільки музика»), який пізніше головний угорський музичний огляд Pop-Meccs назвало «найкращим альбомом Угорщини 1977 року». За пропозицією Ердеша на альбом була додана композиція «Спасибі, містер Едісон», присвячена винахіднику Томасу Едісону. Для розкрутки альбому восени 1977 року «Neoton Família» вирушили в тур по країнам Східної Європи, приурочений до 100-річчя винаходу Едісоном фонографа. Під час турне гурт покинув бас-гітарист Лайош Галац, і на його місце на початку 1978 року прийшов Янош Барач (Baracs János, 26.01.1953 р.нар.), який раніше грав у групах «Woods», «Tűzkerék» і «Kex».
У 1978 році «Neoton Família» записала англомовний альбом каверів «Neoton disco», на якому були диско-версії хітів різних американських і британських рок-груп, а також англомовні версії хітів «Neoton Família» 1977 року: «Let's go dancing» («Ha zene szól») і «Hear me» («Hívlak»). Використовуючи свої зв'язки, Ердеш зміг зацікавити цим альбомом лейбл CBS, який випустив «Neoton Disco» обмеженим тиражем в п'яти країнах Західної Європи, в тому числі в Голландії та Італії, а також в Індії і Колумбії. Італійський лейбл Durium теж проявив інтерес і випустив сингл «Let's go dancing»/«Hear me», який був перевиданий у Канаді та Польщі. Натомість Durium продав Ердешу право випустити в Угорщині угорськомовну копію хіта «Uno»/«Chi Sei» (1978) італійської співачки Глорії П'єдімонте (Gloria Piedimonte). Ці пісні під назвами «Szia!» і «Ki Szól?» відповідно група випустила 1979 року і вони потрапили на компіляцію найкращих угорських хітів «Pepita Favorit» (1979), яка за результатами продажів отримала в Угорщині «золото». Також у вересні 1978 року група була учасником музичного фестивалю в Дрездені (НДР).
У січні 1979 року «Neoton Família» у складі угорської делегації взяла участь у міжнародному музичному ярмарку MIDEM в Каннах (Франція), де її нова композиція «Santa Maria» завоювала Grand Prix. Кілька зарубіжних компаній, у тому числі іспанська Movieplay, західнонімецька Marifon, данська RA Records і японська RCA Victor, поспішили укласти з групою контракти, внаслідок чого «Santa Maria» вийшла як сингл у десятках країн і потрапила в хіт-паради Іспанії, Німеччини, Бразилії, Аргентини, Японії, Південної Кореї та Філіппін. В Іспанії «Santa Maria» обійшла в чартах навіть таких відомих західних виконавців, як Пол Маккартні і «Queen» (№ 8 в Top 100 Canciones і № 16 в TOP 40 Radio), а в Японії увійшла в ТОР 10 (№ 9 в Top 40 Radio), і компанія Toshiba-EMI поспішила перекупити права на її поширення і перевипустила сингл в записі одного японського виконавця в Тайвані, Гонконзі, Південній Кореї, на Філіппінах, островах Фіджі та в декількох країнах Латинської Америки. Черговий диск-гігант групи «Napraforgó» («Соняшник») на наступний рік вийшов в англомовному варіанті під назвою «Sunflower» в 13-ти країнах, включаючи ФРН, Іспанію, Данію, Грецію, Японію, Бразилію та Аргентину. Група вчинила грандіозне турне 1979-80 років, відвідавши кілька десятків країн від Іспанії до Японії і від Аргентини до СРСР, після якого здобула премію «ORI nívódíj» від державного концертного промоутера ORI за активну концертну діяльність і нагороду «Pepita Oroszlán» («Золотий Лев Pepita») від звукозаписної компанії як найпродаваніша група Угорщини 1980 року.
Період розквіту В кінці 1979 року за рішенням Петера Ердеша група розійшлась з лід-вокалісткою Івою Фабіан і ударником Золтаном Амбрушем: на думку Ердеша Фабіан виглядала дуже старомодно і не вміла рухатися на сцені, а Амбруш ніяк не міг пристосуватися правильно грати в диско-ритмі. Після відходу Фабіан почала сольну кар'єру і в 80-х була добре відома в СРСР і країнах Східного Блоку, а Золтан Амбруш вирішив зав'язати з музикою. Функції лід-вокалістки перейшли до Іви Паль, а новим барабанщиком групи став Дьюла Бардоці (Bardóczi Gyula, 27.01.1947 р. нар.), який раніше грав у команді «Kati és a kerek perec», яка також перебувала під протекцією Петера Ердеша. Разом з собою Дьюла привів у «Neoton Família» свого друга Адама Вегварі (Végvári Ádám, 06.07.1951 р. нар.), завдяки чому вперше з 1973 року в їх колективі знову стало два гітариста. Отриманий склад заведено називати «золотим складом Neoton», оскільки саме за його участі група в наступні три роки записала свої найкращі хіти та альбоми.
У 1980 році «Neoton Família» взяли участь у записі саундтрека до канадського фільму «Yesterday» («Gabrielle», 1981). Фільм, в основі сюжету якого була драматична історія життя молодого солдата, що повернувся з В'єтнаму, якого дівчина вважала його загиблим, вийшов в прокат в Японії, Канаді, Франції, Португалії, Угорщині, Данії та Колумбії. Композиція «Smile Again» стала інтернаціональним хітом. У тому ж році вийшов черговий диск-гігант групи «Marathon» (1980), англомовна версія якого вийшла в Німеччині, Іспанії, Данії, Бразилії, Японії і на Філіппінах, а іспаномовна — у Венесуелі та Еквадорі. Сингл «Don Quijote» був № 1 в Угорщині, № 4 в Іспанії (Top 100 Canciones), № 1 в Японії (Top 40 Radio) і увійшов в ТОР-5 в Бразилії і на Філіппінах, а також побував у плей-листах радіостанцій Німеччини, Данії та країн Східної Європи. В Німеччині була видана німецькомовна версія пісні, а в Іспанії і Бразилії — іспаномовна. В Угорщині сингл був проданий у кількості більше 300 тисяч примірників і отримав статус «мультиплатинового». В Японії сингл отримав «золотий» статус продажів, всього в цій країні було продано 110 тисяч копій (№ 32 в чарті продажів), Japan Disco Society назвало його найпопулярнішим диско-хітом 1980 року. Ще одна знакова композиція з альбому — однойменна "Marathon", яку команда написала спеціально до московської Олімпіади-80, по суті стала візитною карткою групи. У тому ж році команда взяла участь в записи альбому «Meleg az éjszaka» («Тепла ніч») співачки Юдіт Сюч (Szűcs Judit), яку Ердеш просував на європейському ринку в статусі диско-королеви Угорщини.
У 1981 році група записала альбом «A família» («Сімейка»), який пізніше був визнаний найкращим в їх творчості. Англомовна версія альбому «Dandelion» вийшла в Німеччині і Японії, іспаномовна — в Мексиці і Аргентині. У Німеччині новий альбом «Neoton Familia» вийшов на лейбі Jupiter Records, на якому записувалася західнонімецька група «Dschinghis Khan». Абсолютним хітом з альбому стала композиція «Kétszázhúsz felett». Сингли з альбому вийшли у Німеччині, Мексиці, Аргентині, Японії і на Філіппінах. Група вирушила в тур азійськими країнами, у тому числі з жовтня по грудень була в Японії і дала там 42 концерти. 1982 року вийшов ще один знаковий альбом «Szerencsejáték» («Рулетка»), який став найпопулярнішою платівкою групи в СРСР і країнах Східної Європи. Безсумнівним хітом з альбому стала композиція «Monte Carlo». Проте в Західній Європі інтерес до «Neoton Família» почав падати, і англомовні версії своїх альбомів група надалі випускала тільки в Японії. Винятком став сингл «Atra», саундтрек до канадсько-французького фільму «Боротьба за вогонь» («La Guerre Du Feu», 1981). Це одна з найкращих поп-групи балад, яка, крім Японії, вийшла також у Франції і Бразилії.