Василь Нечипорович Золотаре́нко (по нобілітації Злотажевський гербу Тупа ПідковаБарвінський Б. Причинки до польсько-української геральдики і сфрагістики / Б. Барвінський. — С. 99.; невідомо, Корсунь — , Борзна) — ніжинський полковник (1655—1656, 1659—1663). Сподвижник, наближена особа Богдана Хмельницького та його зять. В пошуках прихильності хитався між Річчю Посполитою, Швецією і Московським царством.

Біографія Василь Золотаренко походив з козацького роду з Корсуня. Ніжинський полковий осавул (1652—1655). Разом із братом — наказним гетьманом Іваном Золотаренком — брав участь у московсько-польській війні (1654—1667), відзначився при облозі Смоленська.

Після смерті брата у 1655 році тимчасово виконував обов'язки ніжинського полковника (1655—1656). Титулувався як «полковник Ніжинський і всього Сівера». У 1658 році підтримав гетьмана Івана Виговського. У числі іншої старшини був нобілітований у травні 1659 року на сеймі:

На початку 1659 року виступив проти Виговського, перейшов на бік Юрія Хмельницького й присягнув на вірність московському цареві. Підписав нові Переяславські статті, укладені 17 жовтня 1659 року, що суттєво звужували козацьку автономію України у складі Московської держави. Наказний полковник Чауський (1661). Протягом 1661—1663 років був одним із претендентів на гетьманство в Лівобережній Україні, з протопопом Максимом Филимоновичем вів інтриги проти наказного гетьмана Якима Сомка, писав на нього доноси в Москву. Після «Чорної ради» у 1663 в Ніжині, на якій гетьманом обрали Івана Брюховецького, був заарештований разом з колишнім гетьманом Якимом Сомком. Йому висунули звинувачення у тому, що він підтримував відносини з гетьманом Павлом Тетерею і мав намір силою стати гетьманом.

18 вересня 1663 Василь Золотаренко був страчений у Борзні разом з Якимом Сомком, полковниками: чернігівським — Оникієм Силичем, переяславським — Опанасом Щуровським, ніжинським осавулом Павлом Килдієм.

Родина та особисте життя Мав старшого брата Івана Золотаренка, полковника та наказного гетьмана, який, отримавши смертельне поранення, помер 1655 року. Зять гетьмана Богдана Хмельницького. Сестра братів Золотаренків Ганна була третьою дружиною Богдана Хмельницького. Перша дружина — незнана на ім'я. Друга дружина (одружились до 1660 р.) — Тетяна Іванівна (нар. до 1630 — пом. після 1671), донька чернігівського полковника Івана Аврамовича (Вибільського, Поповича). В 1667 вдруге вийшла заміж за переяславського полковника Родіона Дмитрашка-Райчу (була його другою дружиною).

У мистецтві

Роман «Чорна рада. Хроніка 1663 року», Пантелеймон Куліш.

Коментарі

Примітки

Джерела

Статті

Енциклопедії

Рекомендована література Статті

Енциклопедії

Посилання 1660, травня 5. Чигирин. — Інструкція Юрія Хмельницького ніжинському полковнику Василеві Золотаренку, Федору Коробці та Костянтину Матюті, що відправляються в Борисів на переговори з послами від польського короля // Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657—1687) / Упоряд.: І. Бутич, В. Ринсевич, І. Тесленко; Ред. кол.: П. Сохань (голова), Г. Боряк, В. Брехуненко, І. Бутич (заст. голови), Я. Дашкевич, О. Купчинський, О. Маврін, Ю. Мицик, О. Музичук, О. Романів, В. Смолій, Ю. Шемшученко. Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України; Наукове товариство імені Шевченка; Центральний державний історичний архів України. ‒ Київ; Львів, 2004. ‒ С. 155—156. ‒ (Пам'ятки історії України)