«Спарта́к» — балет в 4 актах 9 картинах Арама Хачатуряна. Вперше балет був поставлений хореографом Леонідом Якобсоном в Ленінградському театрі опери та балету. Прем'єра відбулася 27 грудня року.
Оригінальний сценарій балету був написаний драматургом Миколою Волковим, літературною основою для сценарію послужили різні історичні матеріали та художні твори.
Дійові особи
Спартак, гладіатор, ватажок повсталих рабів Красс, римський полководець Фригія, кохана Спартака Егіна, куртизанка Гладіатор Три пастухи Пастушка
Сюжет Римський консул Красс з тріумфом повертається в Рим. Серед його в'язнів, приречених на рабство, фракійський правитель Спартак і його кохана Фригія. Гордий і мужній чоловік, він протестує проти нелюдськості римлян, але сили не рівні. Спартак прощається з Фригією, яка стає рабинею Красса.
У палаці Красса йде оргія. Куртизанку Егіну насторожує інтерес консула до молодої жінки, і вона втягує Красса в шалений танок. У розпал оргії Красс наказує привести гладіаторів. Вони повинні битися на смерть в шоломах з глухим забралом, не бачачи ворога. Перемігши, Спартак з відчаєм виявляє, що вбив свого товариша. Трагедія пробуджує в ньому гнів і Спартак приймає рішення боротися за свободу. Він закликає полонених гладіаторів до повстання. Вони клянуться йому у вірності і під його проводом біжать з Рима. До гладіаторів приєднуються пастухи, і повсталий народ проголошує Спартака своїм вождем.
Пошуки Фригії призводять Спартака на віллу Красса. Але не довго була радість зустрічі закоханих — до вілли направляється процесія патриціїв на чолі з Егіною. Вона давно хоче звабити та завоювати Красса.
На своїй віллі Красс святкує перемогу. Але палац оточують повсталі, і Красс з Егіна змушені тікати. Повсталі гладіатори беруть у полон консула, але Спартак не хоче розправи — в чесному бою він перемагає Красса і проганяє його з ганьбою. Радісні повстанці славлять перемогу Спартака. Красс збирає легіонерів. А Егіна замишляє підступний план — посіяти розбрат у таборі повсталих.
Спартак щасливий з Фригією. Однак приходить звістка про новий похід Красса. Спартак пропонує прийняти бій. Але багато хто з його союзників залишають свого вождя. Спартак передчуває трагічний кінець, але заради свободи готовий віддати своє життя. Егіна разом з куртизанками спокушає гладіаторів і заманює їх в пастку. Красс жадає помсти, йому недостатньо перемоги — йому потрібна загибель Спартака, який його принизив. Легіонери оточують війська Спартака. В нерівному бою гинуть його друзі і він сам. Фригія знаходить тіло Спартака. Вона оплакує його, повна віри в безсмертя його подвигу.
Постановки
Театр ім. Кірова
27 грудня року — хореограф Леонід Якобсон, художник Валентина Ходасевич, диригент Павло Фельдт. Виконавці: Спартак — Аскольд Макаров, Фригія — Інна Зубковська, Егіна — Алла Шелест, Красс — Роберт Гербек. Згідно Ф. В. Лопухову при роботі над постановкою Л. Ст. Якобсон використав ключ балету «Єгипетські ночі» в постановці М. М. Фокіна.
Великий театр
11 березня року — хореограф Ігор Мойсеєв, художник Олександр Костянтинівський, диригент Юрій Фаєр. Виконавці: Спартак — Дмитро Бегак, Фригія — Наталія Риженко, Егіна — Майя Плісецька, Гармодий — Микола Фадєєчев. 4 квітня року — хореограф Леонід Якобсон, художник Вадим Риндін, диригент Юрій Фаєр. Виконавці: Спартак — Дмитро Бегак, Фригія — Майя Плісецька, Егіна — Наталія Риженко, Красс — Олександр Радунский, Раб — Володимир Васильєв. 9 квітня року — хореограф Юрій Григорович, художник Симон Вірсаладзе, диригент Геннадій Рождественський. Виконавці: Спартак — Володимир Васильєв, Фригія — Катерина Максимова, Егіна — Ніна Тимофєєва, Красс — Маріс Лієпа.
Екранізація «Спартак» — радянський фільм-балет 1975—1977 рр.
У колекціонуванні 25 травня 2000 року Белпочта до виходу марки «Сцена з вистави „Страсті (Рогнеда)“» випустила конверт першого дня з зображення сцени з балету «Спартак». Художник — А. Гапієнко. У 2001 році на честь 225-річчя Великого театру Банком Росії була випущена монета номіналом 100 рублів із зображенням сцени з балету. У 2003 році Пошта Росії випустила поштову марку, присвячену Араму Хачатуряну з колажем зображень сцен балету.
Примітки
Бібліографія
Посилання