1-ша Македонсько-косовська пролетарська ударна бригада (, ) — військове формування Народно-визвольної армії Югославії, яке брало участь у Народно-визвольній війні Югославії. Воювало на території Македонії і частини Болгарії.
Історія Формування, утворене 11 листопада 1943 в селі Сливово, складалося спочатку з чотирьох батальйонів: батальйону імені Мірче Ацева, Кичевського батальйону, 1-го Косовсько-метохійського батальйону імені Раміза Садіку і 2-го Косовсько-метохійського батальйону імені Боро Вукмировича. Чисельність бригади становила 700 осіб, у її складі службу несли серби (становили переважну більшість), македонці, албанці, чорногорці, словенці, болгари, італійці, а пізніше навіть і росіяни.
Першим командиром бригади став Петар Брайович, а політруком — Міта Мілкович. Перші битви проти німецько-албанських частин у Галичиці і Моглені, як і битви проти болгарських напіввійськових і військових загонів у Крушеві, Ресені і Охриді, почалися в ніч із 5 на 6 грудня 1943. У Германі 11 грудня до бригади приєднався батальйон імені Стіва Наумова, а у Фущанах 18 грудня один із батальйонів перейшов у 2-гу Македонську ударну бригаду.
1-ша Македонсько-косовська бригада брала участь у так званому Лютневому поході на початку 1944 протяжністю 300 км. Поблизу села Богомила бригаду оточили об'єднані сили армії, поліції і протипартизанських загонів, лише деякі малі групи партизанів зуміли врятуватися. Поблизу Брегалниці була також розбита 2-га Македонсько-косовська ударна бригада, жертви становили не менш ніж 1500 чоловік в обох бригадах.
У Долно-Родиво 12 квітня вцілілі залишки бригади розділилися на групу македонських і групу албанських батальйонів, обійшовши Деборцу і продовжуючи бої проти болгар і німців із 29 квітня по 5 травня 1944 в районі Охрида і Кичево. З 8 травня по 4 червня на заході Вардарської Македонії відбувся Весняний наступ македонців, у результаті якого група македонських батальйонів не тільки далеко просунулася, а й об'єдналася в 1-шу Македонську ударну бригаду, а Косовсько-метохійська група з'єдналася 28 червня в нову 1-шу Косовсько-метохійську ударну бригаду Македонска енциклопедија, МАНУ, Скопие, 2009, стр. 1210 .
За бойові успіхи бригада отримала почесне звання пролетарської і була нагороджена орденами Народного героя, Народного визволення і Братерства та єдності Војна енциклопедија, Београд 1975. година Народни хероји Југославије, Младост, Београд, 1975. година. Численні військовослужбовці були нагороджені орденами і медалями, деякі отримали звання Народних героїв Югославії.
Відомі військовослужбовці
Петар Брайович — командир (до червня 1944) Чеде Філіповський — заступник командира (до червня 1944) Міта Мілкович — політкомісар (до червня 1944) Нікола Тодоровський — політкомісар Славко Лумбарковський — заступник політкомісарів Жаміла Колономос — заступник політкомісарів Вера Ацева — заступник політкомісарів (до січня 1944) Мітар Радусинович — заступник політрука (з січня по червень 1944) Джевдет Дода — командир 1-го батальйону Мірко Арсенійович — політкомісар 1-го батальйону імені Раміза Садіку, пізніше політрук 2-го батальйону імені Боро Вукмировича Дара Драгішич — заступник політкомісара (пізніше комісар) 2-го батальйону Драгутин Джорджевич — заступник командира батальйону, пізніше командир батальйону Ілля Йовановський — заступник командира батальйону Міхо Михайловський — заступник командира батальйону Борис Алексовський — політкомісар батальйону Стоїлко Іванов — заступник політкомісарів батальйону Гьоре Дамевський — помічник політкомісарів батальйону Димитр Берберовський — військовий керівник Мілош Гилич — політкомісар групи косовсько-метохійських батальйонів Кемал Сейфуль — член політвідділу Манчу Матако — командир Прилепської роти Урош Булатович — командир роти Атанас Забазновський — боєць, кулеметник Златко Михайловський — боєць (пістолет-кулемет) Ілля Топаловський Моріц Романо Наджі Саліх Злата Стругар Даниця Стругар
Галерея
Примітки
Література Војна енціклопедіја, Београд, 1975. година Народні херојі Југославіје, "Младост" Београд, 1975. година