Карл-Август фон Шенфельд (; 4 вересня 1898, Шенебек(Ельбе) — 16 квітня 1944, Тернопіль) — німецький воєначальник, генерал-майор Вермахту (1 квітня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (посмертно).

Біографія Учасник Першої світової війни. Звання фанен-юнкера в імперській армії Німеччини отримав 6 листопада 1915р. 14 квітня 1916 р отримав звання унтер офіцера. 23 вересня 1916 р. переведений на посаду лейтенанта у 5 Західнопруський піхотний полк № 148.Згодом призначений на посаду ротного офіцера у цьому ж полку. З травня по липень 1917 р. командир 1 Мазурського піхотного полку № 146 але потім повернувся до свого полку. З 8 серпня 1918 р. призначений командиром 1-ї роти 5-го Західнопрусського піхотного полку № 148. Під час війни був кілька раз поранений. За участь у бойових діях отримав ряд бойових нагород. З жовтня 1919 р. в армії райхсверу у складі 40 піхотного полку. Згодом переведений у 2 пруський піхотний полк. Спочатку він працював ротним офіцером у 2-му батальйоні в Растенбурзі. 1 квітня 1923 року його перевели до 18-го піхотного полку. Пізніше весни 1924 року він належав до 16-ї роти навчального батальйону (Ліппіші) 18-го піхотного полку в Детмольді. 16 жовтня 1924 року він одружився з Гедвіг Мезель. Навесні 1925 року він належав до 15-ї роти 18-го піхотного полку, також у Детмольді. Наприкінці липня 1925 р. його присвоїли звання оберлейтенанта. Потім він був переведений до 5-ї роти 18-го піхотного полку в Мюнстері (Вестфалія). 1 квітня 1927 року він був призначений ад'ютантом II (прусського) батальйону 18-го піхотного полку, також у Мюнстері. У 1930/31 рр. його перевели до 8-ї кулемететної роти 18-го піхотного полку, також у Мюнстері. У 1931/32 рр. перевдений до штабу 18-го піхотного полку в Падерборні. 1 лютого 1933 р. отримав звання гауптмана, та працював на посаді полкового офіцера розвідки 18-го піхотного полку в Падерборні. З 1 грудня 1933 року полковий ад’ютант у 18-й піхотному полку. На цій посаді він також перебував під час розширення райхсверу до вермахту. 8 квітня 1935 року він був призначений командиром 12-ї кулеметної роти піхотного полку у Падерборні. 15 жовтня 1935 року він був призначений командиром 12-ї кулеметної роти 64 піхотного полку в Зості. 1 жовтня 1936 р. йому присвоїли звання майора. У такому званні він був призначений ад'ютантом нової 30-ї піхотної дивізії в Любеку. На цій посаді він працював до початку Другої світової війни.

На початку війни брав участь у польській кампанії. 1 грудня 1939 року призначений командиром 2-го батальйону 251 піхотного полку 83 піхотної дивізії. 1 лютого 1940 йому присвоєне звання оберстлейтенанта. Наприкінці червня 1940 року він відмовився від командування 2-м батальйоном 251 піхотного полку. 28 червня 1940 р. призначений ад'ютантом в Stellvertretendes Generalkommando VI. Армійський корпус у Мюнстері (Вестфалія).1 березня 1942 присвоєно звання оберста.31 жовтня 1942 звільнений з посади та перевелений до Командного резерву(Führerreserve ). Числився в Stellvertretendes Generalkommando VI. Армійського корпусу.

29 січня 1943 року призначений командиром 154 гренадерського полку,що був у складі 58 піхотної дивізії.Дивізія у цей час перебувала на північній ділянці Східного фронту та брала участь у Дем'янській операції. 19 травня 1943 року його знов було усунено від керівництва та перевелено до Командного резерву(Führerreserve ). У листопаді 1943 року його призначили командувачем нового 949-го гренадерського полку 359 піхотної дивізії, що була сформована в окрузі Радом. Весною 1944р. 359 піхотна дивізія опинилась у складі 48 танкового корпусу 4 Танкової армії на ділянці Східного фронту поблизу м. Тернопіль де перебувала до 20-х чисел липня 1944 р. З 15 квітня 1944 року — комендант Тернополя, замість загиблого генерал-лейтенанта Егона фон Найндорффа. 16 квітня 1944 він, як керівник бойової групи, що мала за ціль вирватись з оточення в м. Тернопіль загинув. Згідно німецьких документів пропав безвісти. Посмертно отримав звання генерал-майора.

Військова кар'єра

6 листопада 1915 — фанен-юнкер 14 квітня 1916 — унтер-офіцер 23 вересня 1916 — лейтенант липень 1925 — обер-лейтенант 1 лютого 1933 — гауптман 1 жовтня 1936 — майор 1 лютого 1940 — оберст-лейтенант 1 березня 1942 — оберст 1 квітня 1944 — генерал-майор

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) Застібка до Залізного хреста 2-го класу(2 листопада 1939) 1-го класу (24 липня 1940) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу (1 вересня 1942)  Лицарський хрест Залізного хреста (4 травня 1944. Посмертно) Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (07 травня 1944. Посмертно)

Література

Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3

Посилання

Біографія.

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху