Карел де Моор (нідерл. Carel de Moor; 25 лютого 1665, Лейден — 16 лютого 1738) — нідерландський художник, живописець та гравер, один з найвідоміших портретистів лейденської школи.
Біографія
Життя та творчість Батько художника був торговцем творами мистецтва, який хотів, щоб син вивчав мови, і дозволив йому вивчати мистецтво, коли талант Карела до малювання проявився в молодому віці. Навчався живопису у таких майстрів нідерландського бароко, як Герард Доу, Франс ван Міріс Старший, Ґотфрід Схалкен і Абрахам ван ден Темпель.
У 1683 р. він став членом Гільдії Святого Луки, де пізніше займав багато адміністративних постів. У 1694 р., або незадовго до цього, разом з Віллемом ван Мірісом і Якобом Тооренвлітом він заснував художню школу (Leidse Tekenacademie), директором якої був до 1736 р., розділяючи цей пост з ван Мірісом. На початку своєї кар'єри де Моор писав не тільки портрети, а й жанрові і повчальні сцени. Губернатор Лейдена замовив йому різьблену прикрасу над каміном (згоріла при пожежі в 1929 р) для міського муніципалітету. Незважаючи на свої успіхи в жанровому живописі, він все більше віддавався портрету, який незабаром приніс йому славу. У роботах де Моора очевидний вплив його вчителів, зокрема Абрахама ван ден Темпеля і Ґотфріда Схалкена, але кращі портрети художника демонструють його власний стиль, як, наприклад, груповий портрет намісників Лейденського ткацького дому (1692; Лейден, Stedel. Mus. Lakenhal).
Популярність де Моора вийшла за межі його рідної країни: він отримав золоту медаль від герцога Тоскани за портрет. Був присвячений в лицарі принцом Євгеном Савойським за інший портрет і з тих пір відомий як Лицар Де Моор(Knight De Moor).
Сім'я Син живописця, Карел Ісаак де Моор (1691—1751), також був художником-портретистом.
Галерея
Примітки
Література Leidse fijnschilders. Van Gerrit Dou tot Frans van Mieris de Jonge 1630—1760. Redactie: Eric J. Sluijter, Marlies Enklaar, Paul Nieuwenhuizen. Zwolle, Waanders, 1988. ISBN 90-6630-141-4 Arnold Houbraken: [Karel de Moor]. In: De groote schouburgh der Nederlantsche konstschilders en schilderessen (1718) (Digitale version )