Рут фон Майєнбург (; 1 липня 1907, Србіце — 26 червня 1993, Відень) — австрійська письменниця і журналістка, діячка Комуністичної партії Австрії, радянська розвідниця. З дворян. Відома під прізвиськом «Червона графиня».
Життєпис
Походження Народилася 1 липня 1907 у місті Србіце (нині Чехія) у сім'ї аристократа і власника шахт Макса Хейнсіуса фон Майєнбурга. Молодша донька в сім'ї. Дитинство провела у місті Теплиц-Шонау (нині Теплиці)«Köstliche Entdeckung» Der Spiegel (November 3, 1969). Retrieved November 14, 2011. Дядько — Оттомар Хейнсіус фон Майєнбург, фармацевт і винахідник зубної пасти «Chlorodont».
Молодість З ранніх років фон Майєнбург почала цікавитися політикою. Вивчала архітектуру у Дрезденській вищій технічній школі в 1929—1930 роках. Потім навчалася у Вищій школі світової торгівлі у Відні. Жила в австрійській столиці з 1930 року з подругою матері, баронесою Неткою Латшер-Лауендорф, чиїм обранцем був Теодор Кернер, майбутній австрійський президент. З 1932 року Рут є членом соціал-демократичної партії Австрії і членом Соціалістичного молодіжного фронту. Латшер-Лауендорф і Кернер допомогли фон Майєнбург потрапити в коло соціалістів, де кращими друзями її стали Еліас Канетті і Ернст Фішер, редактор газети Arbeiter-Zeitung (останній став її чоловіком).
Втеча з Австрії У 1934 році в Австрії відбулося повстання робітників, які перебували в Республіканському шуцбунді, які виступали проти насильницької фашизації країни Енгельбертом Дольфусом. Повстання було придушене, попри загибель Дольфуса від руки есесівського бойовика, а соціал-демократична партія впала. Багато з колишніх соціал-демократів втекли за кордон, а хтось вступили до Комуністичної партії. Серед останніх виявилися Ернст Фішер і його дружина. Після того, як режим австрофашизму закріпився остаточно в країні, Фішер з дружиною втекли спочатку до Чехословаччини, де Ернст став працювати у прес-службі Комінтерну«Nachts kamen Stalins Häscher», p. 98. Фон Майєнбург була незабаром оголошена поза законом за підпільну комуністичну діяльність і змушена була виїхати до СРСР.
У СРСР У Москві Рут фон Маєнбург взяла участь у параді шюцбундівців, а незабаром завербована і в Розвідувальне управління РСЧА, отримавши псевдонім «Лєна». З 1934 по 1938 роки вона виконувала низку складних і небезпечних завдань ГРУ: дуже багато подорожувала Німеччиною. За 4 роки вона дослужилася спочатку до звання майораІНШІ НІМЦІ: ІСТОРІЯ СІМ'Ї ХАММЕРШТАЙН , а потім і до звання полковника, що на той час було проривом. Їй доводилося відновлювати зв'язки з комуністичним підпіллям і збирати інформацію, але головним її досягненням стало впровадження в ряди опозиційно налаштованих кіл вермахту і військового міністерства. Вона була знайома з родиною фон Хаммерштейн-Екворд: особисто з генералом Едуардом фон Хаммерштейн-Еквордом, одним із лідерів опозиції і майбутнім керівником антигітлерівської офіцерської змови, його дочкою Хельгою, інформаторкою Комуністичної партії Німеччини, і ще двома синами Едуарда. Маєнбург отримала розлогу інформацію про розгортання вермахту на найближчі три роки, обороноздатність Німеччини, плани і темпи переозброєння сил вермахту, військове співробітництво Німеччини з Італією і секретні розробки. Під час одного із завдань вона зустріла Ліона Фейхтванґера в поїзді. Особисто Климент Ворошилов дякував «Червоній графині» за надану СРСР допомогу.
Від початку «єжовщини» Рут фон Маєнбург змушена була покинути розвідку і продовжила роботу у Комінтерні, проживаючи за документами на ім'я «Рут Віден» (її чоловік Ернст Фішер мав паспорт на ім'я «Пітер Віден») у московському готелі «Люкс» в кімнаті № 271«Nachts kamen Stalins Häscher», p. 94 разом із багатьма діячами комунізму, серед яких були такі люди, як Хо Ші Мін і Чжоу Еньлай. Пізніше свої враження вона описала у книзі "Готель «Люкс»". Вважається, що вона була свідком самогубства фіна Тойво Антікайнена, якого нібито намагалося заарештувати НКВСMayenburg, Ruth von. Hotelli Lux; перевод на финский. Antti Virtanen; Antikainen, Dimitrof, Fischer, Ho Tshi Minh, Kuusiset, Pieck, Rakosi, Slansky, Sorge, Tito, Togliatti, Tshou En-lai, Ulbricht, Wehner Kominternin hotellissa Moskovassa. Від початку Великої Вітчизняної війни вона стала працювати референткою відділу друку Виконкому Комінтерну і дикторкою радіостанції німецькою мовою, а після розпуску Комінтерну направлена до Головного політичного управління Червоної Армії. Керувала з осені 1943 року фронтовою пропагандистською групою на Білоруському фронті, а з січня 1944 року стала уповноваженою по роботі серед австрійських військовополонених. Наприкінці війни вона працювала в Інституті № 99 при відділі міжнародної інформації ЦК ВКП(б).
Повернення до Австрії У липні 1945 року Рут фон Майєнбург і Ернст Фішер повернулися на батьківщинуPeter Dittmar, «Der steinerne Zeuge des stalinistischen Terrors» Die Welt (October 30, 2007). Retrieved November 11, 2011 . Чоловік продовжив працювати в Комінтерні«Nachts kamen Stalins Häscher», p. 102, де Рут була секретаркою австро-радянського товариства. За її сценарієм на Віденській кіностудії знято фільм Віллі Форста «Віденські дівчата» (). Незабаром вона розлучилася з Фішером, а в 1966 році покинула Комуністичну партію Австрії і зайнялася написанням мемуарів. У своїй книзі Готель «Люкс», що побачила світ у 1978 році, вона розповіла про п'ять років проживання в московському готелі, а також описала всі унікальні події та цікаві факти про готель«Buchtipps: Emigranten — Hotel Lux» GEO Epoche, No. 38 (August 2009). Retrieved November 15, 2011«Nachts kamen Stalins Häscher», pp. 98, 100, 102, 105. Також вона є авторкою книги «Блакитна кров і червоні прапори» (), у якій критикувала багатьох колишніх однопартійців.
Померла 26 червня 1993 року у Відні.
Особисте життя У віці 13 років фон Майєнбург була заручена з аристократом Ханси фон Хердером на весіллі своєї сестри Фелі«Nachts kamen Stalins Häscher» Der Spiegel (October 16, 1978), p. 95.. Фон Хердер незабаром став лідером штурмовиків СА і вбитий в Ніч довгих ножів. У 23 роки почала зустрічатися з Олександром-Едцардом фон Ассебург-Найндорфом, проте незабаром розлучилася з ним і захопилася Куртом фон Хаммерштейн-Еквордом, генералом фрайкора. У 1932 році одружилася з Ернста Фішера. Розлучилася з Фішером у 1954 році, одружилася виходила з Куртом Діманом Діхтлем, журналістом-консерватором«Publizist Kurt Dieman-Dichtl gestorben» Österreichischer Rundfunk (June 3, 2009). Retrieved November 15, 2011.
Книги фон Майєнбург
Blaues Blut und rote Fahnen. Revolutionäres Frauenleben zwischen Wien, Berlin und Moskau. 1969. ISBN 3900478724 (Promedia Verlag 1993). Hotel Lux. Bertelsmann Verlag (1978) ISBN 3570022714. Hotel Lux. Das Absteigequartier der Weltrevolution. 1979. ISBN 3492113559 (Piper Verlag GmbH 1991). Hotel Lux — die Menschenfalle. Elisabeth Sandmann Verlag GmbH 2011 року. ISBN 3938045604.
Примітки
Література
Enzensberger H. M. Hammerstein oder der Eigensinn. Eine deutsche Geschichte. Frankfurt am Main: Suhrkamp 2008. ISBN 978-3-518-41960-1
Посилання
Твори авторства Рут фон Майєнбург у Німецькій національній бібліотеці Стаття на сайті «Das rote Wien»