Микола Миколайович Забілло або Забелло ( , Кам'янець-Подільський, Подільська губернія — , Стамбул, Туреччина) — український військовий і громадський діяч. Капітан артилерії. Співробітник спецслужби УНР.
Життєпис
Народився в місті Кам'янці-Подільському — головному місті Подільської губернії Російської імперії.
Закінчив Одеський кадетський корпус і Михайлівське артилерійське училище. Капітан.
Протягом 1910-1912 років служив на Далекому Сході.
З початком Української революції — сотник Запорізького корпусу війська УНР.
За інформацією Василя Филоновича, Забілло дезертирував до Врангеля.
Разом з дружиною, бунчужною Катериною Забілло, на еміграції в Туреччині з 1920 року.
Співробітник спецслужби УНР.
Спочатку очолював «Українське сполучене земляцтво Поділля та Волині». Після об'єднання у 1928 році всіх українських округових земляцтв у Туреччині в Українську громаду на Туреччині став її генеральним писарем. З того ж таки 1928-го і до кінця 1960-х років — її голова.
Представник Української Автокефальної Православної Церкви на Близькому Сході.
Похований поряд з дружиною на (Şişli Rum Ortodoks Mezarlığı) у стамбульському районі Шишлі.
Примітки
Література
Василь Маркус. Енциклопедія української діаспори. - Київ, 1995. - Т. 4.
Посилання Невідомі сторінки історії українців у Туреччині: знайдено могилу сотника УНР «Таємний фронт» Володимира Мурського Турецьке ЗМІ: у 1930-х ГПУ вбило в Стамбулі цілу команду дипломатів УНР у вигнанні. Вони працювали над автокефалією Томос-1930, або Як "український нунцій" у Стамбулі боровся за автокефалію УПЦ