Олена Андріївна Волкова (3 червня 1915, Чугуїв, Харківська губернія, Російська імперія — 8 жовтня 2013, Москва, Росія) — радянська і російська художниця українського походження, «головна спеціалістка по раю», що працювала в напрямку наївного мистецтва.

Життєпис Олена Андріївна Волкова народилась в містечку Чугуєві, Російська імперія (нині Україна) в скромній сім'ї, неподалік від будинку, де народився Ілля Рєпін. В її родині було 18 дітей. Її батько був рятувальником на річці Сіверський Донець, а мати селянкою. Жили вони на маленькому острові біля річки Сіверський Донець, саме тому вода стала основною темою робіт Волкової. Дитиною вона любила ліпити з річкової глини чашки, блюдця та глечики. У Олени були проблеми з ногами і вона не могла ходити в школу, так що була на домашньому навчанні, читати і писати навчилася самостійно. Вона любила шити, вишивати і співати.

У 1934 році вона почала працювати помічником кіномеханіка на пересувній кіноустановці.

Під час війни була медсестрою та в числі постраждалих, проходила лікування в шпиталі. Чоловік Олени Волкової помер під час Другої Світової війни. Жила в Сибіру, з 1978 — в Москві. Працювала нянею, швачкою.

В 1947 році вона народила сина Валентина, в 1960-х, коли він почав вивчати малювання, вона взяла його фарби і стала малювати картини самостійно, без будь-якої художньої підготовки. Малювала без попередніх начерків по пам'яті або уявні сцени. З 1965 постійно займається живописом. Відчувши, що її знання основ мистецтва недостатні, поступила в Московську академію мистецтв на заочне відділення.

Визначальним для Олени Волкової стало знайомство з харківським художником Василем Єрмиловим, одним з родоначальників українського авангарду. Він першим серед авторитетних професіоналів оцінив творчість художниці, став першим покупцем її творів. В кінці 60-х — початку 70-х років минулого століття картини Волкової здобули популярність в Москві, привернули увагу професора МДУ, мистецтвознавця Михайла Алпатова.

Перша персональна виставка художниці відбулася в 1973 році в Омську, де вона жила кілька років. Пізніше Волкова переїхала в Москву. З 1974 року вона постійно брала участь в обласних, республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставках. Її творчості присвячено багато телепередач, публікацій в пресі. У міжнародних довідниках наївних художників ім'я Олени Волкової стоїть в одному ряду з Анрі Руссо і Ніко Пиросманішвілі.

Сергій Тарабаров з московської галереї наївного мистецтва «Дар» у 2000 році визнав Волкову однією з найбільш цікавих художниць, які працюють в стилі наївного мистецтва в Росії Олена Волкова стала першою художницею, що працює в жанрі наївного мистецтва, кому влаштували персональну виставку в Третьяковській галереї. Останні роки життя Олена Андріївна Волкова жила в Москві разом з сином

Померла Олена Волкова 8 жовтня 2013 року на 99 році життя, похована в Москві на кладовищі «Ракіткі» (33 ділянка.) На її надгробку виведені слова, що часто зустрічаються в її творах «Мир всем!»

Син художниці, Валентин Волков, заснував музей Олени Волкової в Москві на Таганці.

Творчість

Виставки

Персональні виставки

Виставковий зал Спілки художників. Омськ, 1975 Будинок художника на Кузнецькому мосту, Москва, 1980; ЗНУІ, 1981, Музей самодіяльної творчості народів РРФСР (Спасо-Єфімов монастир), Суздаль, 1985; Всеросійський музей декоративно-прикладного та народного мистецтва, (на делегатський вул.), Москва, 1988. "Риби, птахи і звірі. Живопис Олени Волкової ", Москва. Галерея «Дар»; 1995; Музей сучасного мистецтва, Москва, 2001; Третьяковська галерея, 2005—2006

В постійній експозиції

1990 — постійна експозиція в галереї наївного мистецтва «Дар». Музею Органічної Культури / Музею Традиції «Художники, наївно побачили світ» з 2015; «Світ згоди і рівноваги. Сучасна народна культура» Москва, галерея Бєляєво, 2016 року; Квіти і фрукти. Балашихинська картинна галерея, 2018; «Перша музейна Балашихинський бієнале наївного мистецтва» Балашихинський картинна галерея, 2018.

Колекції «Царицино», Володимиро-Суздальський музей-заповідник Музей Органічної Культури / Традиція, Коломна

Виставки

«Слава труду», Москва, 1974; Самодіяльні митці — Батьківщині !, Москва, 1977; Всесоюзна виставка, Москва, 1987; Всесоюзна виставка самодіяльних художників. Центральний будинок художника, Москва, 1985. Всесоюзна виставка самодіяльних художників (ВДНГ, «Монреальський» павільйон), Москва, 1987. Naifs sovietiques, 1988, (Франція) Сон Золотий, 1992. Наївне мистецтво Росії. Всеросійський будинок народної творчості. (В Сверчковим провулку). Москва, 1993; Інсіті-94; «Русский делікатес». Натюрморт у творчості наївних художників. Куратор К. Богемська. Москва. Галерея «ДАР», 1995; Проект «Москва-Берлін». Виставка картин наївних художників Німеччини і Росії в залах Всеросійського музею декоративно-прикладного та народного мистецтва (на делегатський вул.), Москва, 1996; Мудрість з наївними очима, Кіров, 1997. Наївне мистецтво в колекції К. Богемської і А. Турчина. Виставковий зал «Ковчег», Москва, 1998; Erste Begegnung …, / Німеччина /, 1999. -Russische Naieven … (Голландія), 2000. Пушкінські образи … Москва, 1999. Райські яблука, 2000; І побачив я … 2001. Образ світу в наївному мистецтві. Відень-Осло, 2002—2003; Фестнаів-2007; Фестнаів-2010; «Про наївне і вічне на землі», організованої Фондом «Ера» та Громадською фондом наївного мистецтва «Острів Тарабаров». 2011 Фестнаів-2013;

Визнання Ім'я Олени Волкової внесено в англійську й американську енциклопедії наївного мистецтва

В 2011 році на Таганці (Москва) відкрито її персональний музей.

Посилання

Елена Волкова, Люблю зверей и людей, каталог выставки, 1999 Про художницю Олену Волкову розповідає Віталій Пацюков, Відео

Література World Encyclopedia of Naïve Art, р. 601 Воgетskауа К., Тиrchin А., Die Naïve Kunst Russlands // Erste Веgеgnиng mit der Russische Naive /Katalog/ Миsеит Charlotte Zander (Deutschland), 1999. Елена Волкова. Жизнь и творчество Елены Волковой, рассказанные ею самой, М., 1999. Богемская К. Самодеятельное изобразительное искусство в кн.: "Самодеятельное художественное творчество. Очерки истории 1960—1990е СПб., 1999 В. Волков, Рядом и наблюдая// Философия наивности, М., Издательство МГУ, 2001; Богемская К. Наивное искусство. Елена Волкова. С-Пб. «Дмитрий Буланин», 2001. Е. Волкова, Мир всем. / Каталог выставки в ГТГ/ Статьи Д. Сарабьянова, В. Пацюкова, К. Богемской, В. Волкова, Н. Кухинке, Е. Волковой, М., 2005. Ксения Богемская

Примітки