Церква перенесення мощей святого Миколая в Пліснянах — парафія і храм греко-католицької громади Зборівського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Плісняни Тернопільського району Тернопільської области.

Історія церкви У XVII столітті село мало дерев'яний храм Перенесення мощей святого Миколая, який, ймовірно, збудували та освятили в 1697 році. Після того, як він згорів, на його місці у 1910 році звели нову дерев'яну церкву. Цю подію супроводив візит митрополита Андрея Шептицького, який, як вважають, і освятив новий храм. На церемонії були присутні отець Петро Гулей, отець Михайло Бринович та інші священники з сусідніх сіл.

У 1936 і 1939 роках на парафії проводилися місії, під час однієї з яких її відвідав владика Григорій Хомишин. Після 1946 року церква і парафія перейшли під юрисдикцію Московського патріархату. У 1983 році влада закрила храм, перенісши церковне начиння до церкви села Славна. На церкві в селі Плісняни повісили табличку з написом: «Склад церковного інвентаря».

Після виходу УГКЦ з підпілля в 1991 році храм знову відкрили, і парафія повернулася до її лона.

На честь 400-річчя Берестейської унії в центрі села встановили пам'ятний хрест, який освятив владика Зборівської єпархії Михаїл Колтун. Він також здійснив візитацію парафії у 1998 році.

Парафіяни з радістю приймали візити владики Василія Семенюка у 2005 та 2009 роках. Під час другого візиту владика привіз мощі Івана Хрестителя, помазав вірних єлеєм, благословив село мощами та обійшов з ними церкву. У 2011–2012 роках парафіяни відремонтували храм та дзвіницю, і на їх освячення у 2012 році знову прибув владика Василій Семенюк, вже як митрополит.

При парафії діють Вівтарне братство, спільнота «Матері в молитві» та Марійська дружина. У 2009 році Марійська дружина посіла перше місце в Зарваниці.

Парохи о. Лука Целевич (1796—?; 30 травня 1862 — 5 січня 1868, прадід Костя Левицького), о. Камінецький, о. Ярослав (Іван) Любович (1940-і), о. Микола Капшій, о. Іван Пиріг, о. Стефан Зубко, о. Михайло Вересюк (з вересня 1995).

Джерела