Палінодія (грецьк. Παλινωδία) — вірш, у якому автор зрікався написаного ним у попередніх віршах. У переносному значенні — відмова від своїх слів, зречення, зміна поглядів і думокІсіченко, Ігор. Історія української літератури: епоха Бароко (XVII—XVIII ст.). Підручник для студентів філологічних факультетів університетів — Львів: Святогорець, 2011. с. 143.
Перша згадка про палінодію датована VII століттям до нашої ери. Вона належить поету Стесіхору, який у своєму вірші спростовує своє раніше твердження про вину Єлени у Троянській війні.
Іншим важливим прикладом палінодії є Сократове знецінення «нестями» Еросу в своїй першій промові у Федрі, з подальшим запереченням цього знецінення:
Примітки