Почесна відзнака в галузі мистецтва та науки або () ― австро-угорська цивільна відзнака, заснована 18 серпня 1887 року імператором Австро-Угорщини Францом Йосифом I.

Історія

18 серпня 1887 року імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф І, у зв'язку з своїм 57-річчям, заснував Почесну відзнаку в галузі мистецтва та науки.Pamiętne rocznice Urodzin Najj. Pana. «Gazeta Lwowska». Nr 187, s. 4, 19 sierpnia 1910. Того ж дня, у своєму листі до великого придворного камергера графа Фердинанда Трауттсмандорфа імператор визначив цілі запровадження відзнакиPrzegląd polityczny. «Czas». Nr 192, s. 1, 24 sierpnia 1887., заявляючи, що він повинен служити визнанням видатних заслуг у галузі мистецтва та науки.Część urzędowa. «Gazeta Lwowska». Nr 190, s. 1, 25 sierpnia 1887. Відзнака призначалася для заміни існуючих Золотих медалей за заслуги у мистецтві та науці (запроваджених в 1835 р. імператором Фердинандом І) і присуджувалася лише таким митцям та науковця, які зазнали широкого визнання в мистецтві чи науковій діяльності, сприяли збільшенню слави батьківщині, збагаченню мистецьких та наукових досягнень.Telegramy biura koresp.. «Czas». Nr 190, s. 3, 21 sierpnia 1887.

Дизайн Овальна золота медаль, оточена лавровим вінком, який частково емальований чорним кольором. Між медаллю і кільцем розміщена австрійська імператорська корона. Відповідно до заповіту імператора, на лицьовій стороні нагороди було зображено бюст її засновника та напис (Франц Йосиф І ― кайзер Австрії, король Богемії і Угорщини). На реверсі, в оточенні лаврового вінка, був напис (Література та мистецтво).

Нагороду носили як прикрасу на шиї на червоній стрічці, жінки — на банті на правому боці грудей.

Відзначені

Нагороду могли вручати громадянам Австро-Угорщини, незалежно від національності, а також іноземцям. Ті, хто отримував відзнаку звалися «Кавалерами» () та носили титул «Володар цісарсько-королівської почесної відзнаки за заслуги в галузі мистецтва на науки».

Одразу після встановлення значка була нагороджена перша група особистостей (включаючи Яна Матейка). З березня 1899 року кількість вшанованих живих осіб була обмежена до 40.

На початок 1901 року серед нагороджених було дев'ять іноземців: Мартенс Федір (28 листопада 1888), Альберт Віктор де Бролі (8 вересня 1891), Єлизавета (королева Румунії) (як письменниця з використанням псевдоніма «Кармен Сільва», вона була нагороджена відзнакою у спеціальному виданні з діамантами; 28 вересня 1896), Теодор Моммзен (7 грудня 1893), Адольф фон Менцель (7 грудня 1895), Арнольд Беклін (8 жовтня 1897), Рудольф Вірхов (20 січня 1900), Джузеппе Верді (9 лютого 1900), Генрик Сенкевич (9 лютого 1900).Notatki literacko-artystyczne. «Gazeta Lwowska». Nr 26, s. 4-5, 1 lutego 1901.

Загалом було задокументовано нагородження 95 особам з Австро-Угорщини та 25 іноземцям. Після смерті кавалера його спадкоємці повинні були повернути почесну відзнаку.

Інше У 1955 році в Австрії був створений Австрійський почесний знак «За науку та мистецтво» ().

Див. також Нагороди Австро-Угорської імперії (список);

Примітки