Нерівність на робочому місці або професійна нерівність (англ. Occupational inequality) ― нерівне ставлення до людей (можливість найму та просування, заробітна плата, ризики звільнення) на основі статі, сексуальності, зросту, ваги, акценту, походження чи раси на робочому місці. Найяскравіше виражена між жінками й чоловіками в рамках професії та професією й доходом чорношкірих порівняно з білими в одній професії. Попри вжиті антидискримінаційні законодавчі заходи, дискримінація на робочому місці залишається поширеною проблемою. Особливо проблематичною залишається расова дискримінація.

Наслідки Професійна нерівність сильно впливає на соціально-економічний статус людини, пов'язаний з її доступом до таких ресурсів, як пошук роботи, придбання будинку тощо. Якщо людина стикається з нерівністю на робочому місці, їй важче знайти роботу, просунутися в кар'єрі, отримати позику або придбати будинок. Професійне становище прогнозовано впливає на соціальне становище та багатство, які мають тривалий вплив на людину, а також на тих, кого вона утримує.

Сегрегація (розподіл) за статтю серед робочої сили надзвичайно висока і може бути причиною нерівності між чоловіками та жінками рівної кваліфікації. Поділ праці є основною ознакою гендерної нерівності. Це впливає на структуру та економічні аспекти праці та на побудову ідентичностей людей. Серед прямих наслідків нерівності на ринках праці:

Економічні втрати. Річард А. Міх визначив, що расова та статева дискримінація неефективна у конкурентному світі, оскільки вимагає працевлаштування лише білих чоловіків. Які вимагатимуть вищої зарплати, ніж жінки чи люди інших рас з такою ж освітою та здібностями. Так роботодавці, які дискримінують при наймі, втрачають більше прибутку. Недискримінаційні роботодавці можуть отримати перевагу на конкурентному ринку, наймаючи жінок та меншини. Фемінізація бідності: збільшення частки жінок за межею бідності, внаслідок чого змінюється структура зайнятості жінок, вони стають вразливішими до потрапляння в торгівлю людьми, втягнення в проституцію, частіше страждають від абьюзивних відносин, домашнього та сексуального насильства та інших видів насильства проти жінок.

Теорії Згідно з процесом «наслідків старіння», нерівність у виробництві зростає із збільшенням віку. Ринок праці складається з двох секторів робочих місць: «основного» ядра хороших робочих місць з достойними умовами праці, можливостями просування та безпекою роботи. Інший ― це «периферійний» сектор поганих робочих місць з незадовільними умовами праці, низькими можливостями для просування та малою безпекою роботи. Мобільність між цими двома групами дуже ускладнена. Жінки та меншини непропорційно розміщуються у периферійному секторі на початку своєї кар'єри, маючи мало шансів перейти до основної групи для досягнення рівного професійного статусу.

Теорія «гомосоціального відтворення» вказує на тенденцію, коли люди на високому рівні прагнуть вибирати персонал, який має подібний до їх власного соціальний досвід. Оскільки більшість керівників є чоловіками, жінок менше просувають по службі.

Дослідження показують, що загальна картина статі та праці досі не є широко дослідженою.

Вимірювання Соціально-економічний індекс Дункана (SEI) найчастіше використовують для вимірювання професійного статусу. Він базується на двох факторах ― професійному заробітку та професійній освіті.

Одним із способів вимірювання професійної нерівності є показник несхожості (D). Рівняння виглядає так: D = ½ε i|Xi-Yi|, де Xi дорівнює відсотку расової чи статевої групи, X ― робочій силі за професією і, а Yi дорівнює відсотку расової чи статевої групи Y за професією i. D ― міра половини суми абсолютної різниці між процентними розподілами. Значення коливаються від 0 до 100 і вимірюють відносне відокремлення або інтеграцію груп по всій території.Chart disimilarity, censusscope.org. Якщо значення дорівнює 0 %, розподіл рівномірний. Наприклад, значення в 60 % означає, що 60 % персоналу повинні були б змінити професію, щоб зробити розподіл рівним.

Причини Існують організаційні процеси, що породжують класову, расову та гендерну нерівність. Багато нерівностей виникають через неявні упередження, зокрема, гендерні стереотипи.

Професійна сегрегація. Нерівність на робочому місці є тісним циклічним наслідком професійної сегрегації. На робочих місцях та в областях промисловості, де домінує певна меншість або жінки, якість їх робочого середовища та дохід нижчі, ніж у білих чоловіків, які зазвичай займають керівні посади з кращим робочим середовищем та вищою оплатою праці. Поділ професій та посад на, наприклад, "жіночі" та "чоловічі" кристалізує нерівності та знижує мобільність між групами. Гендерні стереотипи. Багато людей досі переконані, що жінки досягають свого соціального становища завдяки оточуючим чоловікам (батько, чоловік). Жінок досі пов'язують з виношуванням дітей та вихованням, приписуючи їм гірші робочі якості та нижчі компетенції. Через репродуктивну та хатню неоплачувану роботу жінки мають набагато менше часу, щоб працювати повний робочий день та розвивати компетенції поза робочим часом, тому жінок зазвичай бачили на неповних робочих місцях. Жінок спонукає обирати догляд за сім'єю за рахунок власної оплачуваної роботи і , тобто гендерні стереотипи, починаючи з ранньої освіти. Усталені моделі розподілу роботи в працюючій сім'ї (за Мері Блер-Лой). Традиційна сім'я ― модель годувальника-домогосподарки 1950-х, коли жінки повністю присвячують себе господарству та догляду за дітьми, а чоловік заробляє гроші в сім'ю. Егалітарна домовленість передбачає, що чоловік і дружина однаково активні як вдома, так і на роботі. Перехідний режим дозволяє обом залучатись до робочої сили, але при цьому дружина виконує і основну частину домашніх справ. Сім'ї в перехідній моделі часто залучають оплачуваний догляд за дітьми на повний робочий день. Попри різні моделі працюючої сім'ї, суспільство все ще спонукає жінок до активності в побутовій сфері, а чоловіків ― до участі робочій силі. Жінок, що працюють повний робочий день, стигматизують як недостатньо хороших матерів. За рахунок дружини, які забезпечують побут, чоловіки можуть присвячувати час та сили своїй кар'єрі. Більшість сімей досі використовують традиційну модель поділу праці, хоча вона не виправдовується економічно і знижує рівень благополуччя. Токенізм. Позірне включення жінок та меншин як зразка розмаїття, але не повністю і без реальних можливостей просування.Laws, Judith Long. «The Psychology of Tokenism: An Analysis.» Ithaca, New York: Cornell University Press, 1975. Часто людей наймають через відмінність від інших, щоб довести, що їх не дискримінують, але їм не надають повноцінної участі через статус «сторонніх», маргіналізують їх. Цей вид дискримінації виник на півдні США, де школи та підприємства допускали афроамериканців, щоб виконати накази федерального уряду про десегрегаціюMarden, Charles & Meyer, Gladys. «Minorities in American Society.» New York, New York: D. Van Nostrand, 1973.Kanter, Rosabeth. «Men and Women of the Corporation.» New York, New York: Basic Books, 1977. pg. 209. За людиною-токеном ретельно спостерігають, створюючи на неї значний тиск на робочому місці, що ускладнює роботу та просуванняZimmer, Lynn. «Women Guarding Men.» Chicago, Illinois: University of Chicago Press, 1986. і призводить до демотивації та зниження продуктивності.Martin, Susan. «Breaking and Entering: Policewomen on Patrol.» Berkeley, California: University of California Press, 1980. pg. 213

Расова нерівність Етнічна та расова приналежність значно впливає на доступну якість робочих місць та кількість грошей, яку людина зароблятиме. Афроамериканські чоловіки, які працюють повний робочий день і круглий рік, мають 72 % середнього заробітку білих чоловіків. Співвідношення зарплати між афроамериканцями та білими жінками становить 85 %. Рівень безробіття серед чорношкірих, як правило, приблизно вдвічі більший, ніж серед білих людей. Білі чоловіки мають багато суттєвих переваг на робочому місці: їм пропонується більше можливостей для працевлаштування. Посади, на яких можна заробити найбільше грошей і мають найбільшу владу, зазвичай займають білі чоловіки. Незважаючи на те, що цей тип нерівності зменшився за останні 20 років, він все ще є поширеним явищем.

Гендерна нерівність Жінок значно менше у владі чи керівництві організацій. Крім того, жінки не можуть перейти на високооплачуваніші посади так швидко, як чоловіки. Чоловіки зазвичай займають вищі посади, а жінки часто займають нижче оплачувані, наприклад, секретарок. Гендерну нерівність також ілюструють люди, що здійснили трансгендерний перехід, після якої (від чоловіка до жінки) робочі позиції та заробітки понижуються, а працівниці, які роблять перехід до чоловіка, можуть отримувати підвищення та сприяння.

Гендерний розрив в оплаті праці Гендерний розрив у заробітній платі ― це різниця між середнім заробітком чоловіків та жінок. Жінкам платять менше в таких випадках:

Матері і батьки. За дослідженням 2005, працюючим татам платили на 8,6 % вищу початкову заробітну плату, ніж працюючим матерям.Correll, S and Bernard, S. (2005) Getting a Job: Is There a Motherhood Penalty? Gender Action Portal,http://gap.hks.harvard.edu/getting-job-there-motherhood-penalty Жінки з дітьми і без. Різниться й оплата праці матерів та жінок без дітей. «Матерям пропонували нижчу заробітну плату на 7,9 %, ніж не матерям». Після виходу з декрету. За даними, проаналізованими бібліотекою Палати громад, 14 % із 340 000 жінок, які брали декретну відпустку, відчували, що їх робота знаходиться під загрозою, коли вони намагались повернутися.Fairley, J. (2013) As a boss, maternity leave is a nightmare for employers, Telegraph.co.uk, https://www.telegraph.co.uk/women/womens-business/10269461/As-a-boss-maternity-leave-is-a-nightmare-for-employers.html

Скляна стеля Скляна стеля описує бар'єри, що стоять перед жінками на шляху просування до вищих посад в організаціях.«The Conundrum of the Glass Ceiling.» The Economist. 21 July 2005. 19 November 2012. Web. Попри високу кваліфікацію (жінки становлять 58 % усіх випускників університетівHsu, Cindy. «Gender inequality in the workplace» The Harvard Independent. 1 December 2011. Web), жінки займають менше 8 % найвищих посад корпорацій. Хоча багато фірм мають програми розмаїття, спрямовані на охоплення більшої кількості жінок на місцях, жінки все ще не досягають найвищих рівнів у своїх компаніях такими ж темпами, як чоловіки.Mohapatra, Aditi, et al. «A Survey of Corporate Diversity Practices of the S&P 100.» Calvert Investments. Oct 2010. 19 November 2012. 2. Багато великих інвестиційних банків, зокрема, намагаються наймати жінок. Проте при наймі рекрутери все ще керуються стереотипами, ніби-то жінка швидше за чоловіка покине посаду з причин, пов'язаних із сім'єю. Тому жінки по суті стикаються з більшими проблемами просування по службі.Burstein, Paul. «Equal Employment Opportunity: Labor Market Discrimination and Public Policy.» Edison, NJ: Aldine Transaction, 1994. 60.

Нерівний поділ неоплачуваної роботи

Незважаючи на те, що з 1960-х американські чоловіки виконують вже не 15 %, а 30 % загальної хатньої роботи, а одружені працюючі матері залучені в неї на 2 години менше (середньоденно), нерівності у розподілі догляду за дітьми та хатньої роботи між чоловіками та жінками досі є глобальними. Додатковий час, витрачений на роботу по дому, соціологи називають «другою зміною» для жінок.

Чоловіки, що мають кращі стартові економічні шанси на ринку праці, зосереджуються на своїй кар'єрі за рахунок дружин, які забезпечують функціонування побуту та виховання дітей. Внаслідок дохід дітних чоловіків збільшується, а дохід жінок, що мають дітей, зменшується.