Би́тва при Геннерсдо́рфі () — збройна сутичка між військами Пруссії й Австрії, що відбулась 23 листопада 1745 року в Сілезії під час Війни за австрійську спадщину. Прусська армія під проводом Фрідріха II завдала поразки союзним Австрії саксонцям під командуванням принца Карла Александра.
Перебіг подій У серпні 1745 року Фрідріх Великий оголосив війну курфюрсту саксонському Августу III, союзнику Марії-Терезії, та зібрав на кордонах Саксонії 18-тисячне військо. Однак, уклавши мирний договір з Англією в Ганновері та покладаючись на близькість загального миру, не починав воєнних дій. Проте Марія-Терезія й Август III не долучились до Ганноверського договору та навіть мали намір зібрати біля Лейпцига 35-тисячну армію й висунути її взимку через Нижню Лужицю до Берліна. 21 листопада 1745 року австрійці вступили до Саксонії та з'єднались із саксонськими військами.
Довідавшись про це, Фрідріх поспішив випередити союзників і, зібравши у Нижній Сілезії близько 25 тисяч вояків, у середині листопада неочікувано перейшов у наступ від Наумбурга.
Саксонські передові війська (армія принца Карла Лотаринзького, яка мала вирушити на Берлін через Верхню Лужицю) зайняли позиції при Геннерсдорфі. 23 листопада кілька полків прусських гусар і кірасирів раптово атакували два батальйони саксонської піхоти та три ескадрони саксонської кінноти. Атака була настільки стрімкою, що саксонців просто повалили, а тих з них, хто намагався чинити опір, цілковито розбили після прибуття прусських підкріплень. Втрати саксонців склали близько 2000 осіб, у тому числі й 1000 полонених. Прусська армія продовжила наступати і зайняла Герліц, де заволоділа великими складами армії Карла Лотаринзького, чим змусили його відступити до Богемії через Циттау та Габель. Після того Фрідріх відрядив генерала Левальда з 10 тисячами війська через Бауцен для загрози Дрездену.
Література Tuttle, Herbert. History of Prussia, Boston, Houghton Mifflin, 1888, Vol.III, стор. 38. Clausewitz, Carl von. On war, London, 1908, Vol. 3, стор. 54