Дражнилка — дитячий віршик, яким кого-небудь дражнять
Дитяче дозвілля породило свої жанри фольклору — лічилки, скоромовки, дражнилки, ігри тощо
Відвіку народна мудрість давала вихід негативним емоціям дитини у слові, яке супроводжували рухи, стрибки, гримаси — у дражнилках. Наявність дражнилок, їх різноманітність і цензурний характер — показник здорових відносин у дитячому колективі, здатності до адаптації без втручання дорослих і без фізичної розправи. Народна дражнилка всім своїм ладом призначена для того, щоб поставити на місце кривдника, виказати своє ставлення до неприємних відхилень у поведінці, звичках, зовнішньому вигляді. Без дражнилки гра і життя дитини втрачають часом гармонійність, а часом і справедливість. Ефект дражнилки розрахований на багатократне докучливе повторення одних і тих самих римованих рядків.
Дражнилка — малий жанр дитячого фольклору, коротка ритмізована словесна формула з гумористичним або іронічним змістом, що використовується у ситуаціях ігрового висміювання окремих рис, емоцій чи поведінки іншої дитини. Дражнилки належать до традиційних вербальних форм комунікації в дитячому середовищі.
Визначення У фольклористиці дражнилками називають короткі римовані вислови, спрямовані на створення комічного ефекту за допомогою гіперболізації або гротеску. На відміну від прозивалок, дражнилки рідше містять конкретні імена й мають узагальнений характер.
До характерних ознак жанру належать: коротка римована або ритмізована структура; узагальнений зміст; повторюваність формули; гумористичне, іронічне або пародійне забарвлення.
Походження та дослідження Жанр дражнилок сформувався в усній традиції дитячих спільнот. У працях М. та З. Лановик дражнилки описано як ритмізовані вислови, за допомогою яких діти висловлюють емоційну реакцію на поведінку однолітків, намагаючись викликати у них певну відповідь. У слов'янській традиції дражнилки фіксуються як частина дитячих ігор та побутового спілкування.
Функції Соціально-педагогічна роль Дражнилки виконують низку функцій у дитячому колективі: сприяють соціалізації та опануванню правил взаємодії; допомагають вербально висловлювати незадоволення або образу; дають змогу регулювати міжособистісні відносини у межах гри; стимулюють розвиток самокритичності та стриманості.
Психологічний аспект Дражнилки дають дитині можливість природно вербалізувати емоції. У фольклористичних дослідженнях зазначають, що такі тексти мають елемент емоційного розвантаження та слугують безпечною формою вираження напруги, не маючи на меті тривале приниження іншої дитини.
Структура і поетика Дражнилки можуть бути одно- чи дворядковими формулами або короткими строфами. Характерними для жанру є: ритмізація та повтори; звукопис (алітерації, асонанси); використання зменшено-пестливих форм; образність, пов'язана з побутом або тваринним світом.
Приклади «Сірка-мірка, сірчин брат, роздер штани аж до п'ят». «Рьова, корова, дай молока».
Поширені й розширені дражнилки, спрямовані на висміювання надмірної плаксивості: «Рева плаче та кричить, Рева крутиться й кричить…»
Ігрові формули Окрему групу становлять дражнилки-ігри, у яких гумористичний ефект створюється за допомогою словесної «пастки»: – «Скажи коса. – Коса. – Твоя тітка — оса». Класифікація дражнилок за тематикою та функціоналом детально розглядається на освітніх ресурсах – "Дражнилки: український дитячий фольклор, приклади і значення.
Регіональні особливості В українській традиції існують місцеві варіанти дражнилок, що відрізняються діалектною лексикою та образністю. Вони зберігаються переважно в усній формі та передаються у межах дитячих груп.
У сучасній культурі Дражнилки й нині використовуються у дитячих іграх, педагогічній практиці та мовленнєвих вправах. Вони служать засобом розвитку комунікативних умінь, вербальної реакції та почуття гумору.
Див. також Дитячий фольклор Лічилка Скоромовка
Примітки
Література Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість. – Тернопіль, 2005. Дитячий Фольклор. Збірка. Бібліотека української усної народної творчості. Упорядкування, вступна стаття та примітки Г. В. Довженок. Ілюстрації Юлія Криги. Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1986