Горлиця тонкодзьоба (Macropygia amboinensis) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає на островах Індонезії та Папуа Нової Гвінеї. Тонкодзьоба горлиця раніше вважалася конспецифічною з султанською горлицею. Виділяють низку підвидів.
Опис Довжина птаха становить 35—37 см, з яких від 17 до 19 см припадає на хвіст. У самців верхня частина тіла сіро-коричнева, обличчя рожевувате, тім'я зеленувате. Крила темно-коричневі. Нижня частина тіла світліша, поцяткована темними горизонтальними смужками.
Таксономія В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис тонкодзьобої горлиці до своєї книги «Ornithologie», описавши птаха за зразком з острова Амбон. Він використав французьку назву La tourterelle d'Amboine та латинську назву Turtur amboinensis. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї «Systema naturae», він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів була тонкодзьоба горлиця, для якої Лінней придумав біномінальну назву Columba amboinensis. Згодом вона була переведена до роду Довгохвоста горлиця (Macropygia).
Підвиди Виділяють дев'ять підвидів: M. a. amboinensis (Linnaeus, 1766) — Буру, Серам, Амбон та інші острови Серамського моря; M. a. admiralitatis Mayr, 1937 — острови Адміралтейства; M. a. carteretia Bonaparte, 1854 — архіпелаг Бісмарка (крім островів Адміралтейства); M. a. keyensis Salvadori, 1876 — ; M. a. maforensis Salvadori, 1878 — ; M. a. griseinucha Salvadori, 1876 — ; M. a. meeki Rothschild & Hartert, E, 1915 — ; M. a. cinereiceps Tristram, 1889 — острови Д'Антркасто і схід Нової Гвінеї; M. a. cunctata Hartert, E, 1899 — архіпелаг Луїзіада.
Поширення і екологія Тонкодзьобі горлиці живуть в тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря. На островах архіпелагу Бісмарка тонкодзьобі горлиці віддають перевагу рівнинам і передгір'ям.
Поведінка Тонкодзьобі горлиці живуть поодинці, парами або невеликими зграйками до восьми птахів. Живляться переважно плодами. Гніздо — масивна платформа, зроблена з гілок. В кладці одне яйце.
Примітки
Джерела Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3. David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3. Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde — Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.