Віталій Сергійович Ажнов ( 1993) — український актор театру і кіно. Заслужений артист України (2025).

Життєпис Народився 27 квітня 1993 року в м. Калуш Івано-Франківської області .

Дитинство

Віталій Ажнов зізнався, що у дитинстві був справжнім «ботаном», і лише в 10 класі, очоливши команду КВК, його потягнуло на сцену. Це стало переломним моментом у його житті, після чого він зрозумів, що акторство — його покликання.

«Я ризикнув, і зараз не шкодую про свій вибір. Театр – це моє життя.»

Віталій завжди прагнув працювати поруч зі своїм вчителем Дмитром Богомазовим, якого він вважає своїм «театральним батьком».

Карʼєра та велика сцена

У 2015 році закінчив Київський національний університет театру кіно та телебачення ім. І. К. Карпенко-Карого (майстерня Дмитра Богомазова). З 2015 року викладає сценічну мову в Київському національному університеті культури і мистецтв.

З 2015 року — актор Київського театру «Золоті ворота».

З 2018 року у театрі ім. І. Франка.

Особисте життя

Віталій Ажнов намагається не афішувати власне особисте життя, віддаючи перевагу збереженню приватності. Відомо, що він оберігає свої стосунки від публічної уваги.

Ролі в театрі Київський театр «Золоті ворота»

Київський театр «Актор»  — «Схід — Захід» за дитячою драматургією; реж. Влада Бєлозоренко — Кіт  — «Вишневий сад» за п'єсою Антона Чехова; реж. Слава Жила — Лопахін Єрмолай Олексійович, купець

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка  (введення)  — «Кайдашева сім'я» за повістю Івана Нечуя-Левицького; реж. Петро Ільченко — Лаврін  — «Буна» Віри Маковій; реж. Давид Петросян — Петро 2018 — «Коріолан» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — 2-ий городянин, 1-ий Еділ, Посланець  — «Лимерівна» за однойменною п'єсою Панаса Мирного; реж. Іван Уривський — Карпо 2019 — «Тев'є-Тевель» за п'єсою Григорія Горіна; реж. Дмитро Чирипюк — Мотл 2019 — «Снігова королева» за казкою Ганса Крістіана Андерсена; реж. Давид Петросян — Ворон та Білий Ведмідь  — «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка; реж. Дмитро Богомазов — Олекса Бабич, Парубок Своє 100-річчя Театр Франка відзначить вісьмома прем’єрами та міжнародним фестивалем 2020 — «Сірано де Бержерак» за п'єсою Едмона Ростана; реж. Юрій Одинокий — Привид театру  — «Співай, Лоло, співай» Олександра Чепалова за мотивами роману «Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана» Генріха Манна і художнього фільму «Блакитний ангел»; реж. Дмитро Богомазов — Ломан, гімназист 2021 — «Безталанна» за однойменною п'єсою Івана Карпенка-Карого; реж. Іван Уривський — Дем'ян  — «Калігула» за п'єсою Альбера Камю; реж. Іван Уривський — Калігула 2022 — «Кар'єра Артуро Уї, яку можна було спинити» за п'єсою Бертольта Брехта; реж. Дмитро Богомазов — Артуро Уї, ватажок гангстерів  (введення)  — «Візит» за п'єсою «Гостина старої дами» Фрідріха Дюрренматта; реж. Давид Петросян — Сліпий 2024 — «Тартюф» за пʼєсою Мольєра; реж. Дмитро Богомазов — Валер, юнак закоханий у Мар'яну

Фільмографія  — Незламна  — Пригоди S Миколая — Іржавий 2019 — Гуцулка Ксеня — Юро  — І будуть люди — Максим (Володька) Твердохліб «Янголи»  — Кава з Кардамоном — Маркіян  — «Малевич» — Казимир Малевич

Нагороди Диплом за кращу чоловічу роль на Міжнародному фестивалі театральних шкіл у Пекіні «GATS» (2013), Гран-прі Всеукраїнського конкурсу читців «Лесині джерела» (2013), преміант Київського міського голови (2014).

Примітки