Битва – новела Ольги Кобилянської написана у 1895 році. У 1901 році була видана німецькою мовою у збірці «Малоруські новели» у м. Мінден (Німеччина).
Історія створення Новела написана на підставі особистих вражень автора від вирубки лісу. Про це Ольга Кобилянська згадує у своїй автобіографії «Про саму себе».
Сюжет Карпатські гори, вкриті віковічними лісами, стоять у своїй величі. Навкруги панує таємна тиша. У лісах щільно зростають сосни із пишними кронами. Де-не-де на землі лежать великі старі дерева, що впали від віку або розколоті громом, а поруч із ними буяють гнучкі молоді дерева. Інколи чується спів птахів.
Раптом тиша порушується свистом паровоза, який привозить у гірську долину людей. Вони озираються навкруги, не наважуючись ступити на край лісу. Та один з них б’є топірцем по дереву. Дерево здригається, бо ніколи за все своє життя не чуло топора. Звук удару розходиться по лісу і чується одне слово: «Зрубати!». Це слово хвилею біжить лісом… Затьмарюється небо, починається дощ. Він затягує сухе гілля, квіти, кусні землі та біжить брудним потоком. У лісі темніє...
Хмарним ранком починається битва. Залізницею у долину прибуває поїзд, який привозить ворога. Ворог поганого виду, із грубим обличчям, у подертій одежі, озброєний топорами та ланцюгами.
Дерева, що стояли у лісі століття, не вірять у можливий напад. Та ворог нападає із диким криком. Але, несподівано для себе, натрапляє на опір. Земля роздроблюється під ногами наємників, їх кусають комахи та гаддя, що живе у моху та пнях… Проте ворог йде уперед. Виблискують топори, зрублені дерева немов трупи укладаються один біля одного.
Триває час і поруч із молодими деревами, лягають вікові. На горах чорніють рани…
Але й багато хто з ворогів втрачає життя, або залишається покалічений.
Дерева, які нещодавна стояли гордо, відтепер лежать під ногами. Їх тягнуть до поїзда та везуть довгою дорогою. Везуть повз поселення гуцулів, де йде свято і для яких єдині радість та щастя це природне життя. Вони не розуміють для чого вирубувати ліс. І мовчки дивляться на поїзд, тримаючись подалі від наємників та їх справи. А потім свято продовжується...
Порубані дерева привозять на фабрику та котять на склад. На фабриці з них здирають кору та розпилюють на дошки.
Так, кожного дня протягом семі років, робітники рубають у лісах по сімсот дерев… І гори стоять спустошені та запустілі…
Цікаві факти Новела була ілюстрована буковинською художницею Августою Кохановською.
Критика За словами Івана Франка, такі оповідання Ольги Кобилянської, як «Людина» та «Битва» здивували його її незвичайним талантом.
За висловом кандидата філологічних наук Любові Прими, «Битва» - один з перших літературних творів, в якому порушено питання екології та захисту навколишнього середовища .
Джерела та література Ольга Кобилянська. Вибрані твори. Видавництво художньої літератури «Дніпро». Київ. 1974