Люцифе́р із Калья́рі, також Люцифе́р Каларі́йський (); Сан-Лючіфе́ро ( — «святий Люцифер»; пом. 370 або 371) — єпископ Кальярі на о. Сардинія (353—370/371), відомий своєю активною боротьбою проти аріанства, християнський місцевошанований святий. Про нього, поряд із папою Ліберієм та Осієм Кордубським, згадує Афанасій Великий.

Особисте ім'я Люцифер у цьому випадку ніяк не пов'язане із Сатаною, оскільки воно було поширеним іменем часів пізньої Римської імперії (домінат) і означало «світлоносний, сяючий».

Біографія Переконаний прихильник Нікейського Символу віри, єпископ Караліса (сучасний Кальярі) Люцифер, разом зі священником Панкратієм та дияконом Іларієм у 354 році був направлений папою Ліберієм як папський легат з місією до імператора Констанція II з проханням про скликання Вселенського собору для подолання аріанського спору. На Міланському соборі 355 року він захищав Афанасія Олександрійського і протистояв аріанам так активно, що за підбурюванням останніх імператор Констанцій II, який симпатизував аріанам, ув'язнив Люцифера на три дні у своєму палаці. Перебуваючи у палаці, Люцифер відмовився підписати акти собору і настільки активно сперечався з імператором, що був вигнаний разом зі своїми колегами — Євсевієм, єпископом Верчеллі, та Діонісієм, єпископом Мілана — спочатку до Германіки в Сирії Палестинській, потім до Елевтерополя в Палестині, а врешті-решт — до Фів Єгипетських. У заслання був відправлений і Афанасій Олександрійський. Із вигнання Люцифер писав імператору пристрасні листи.

Після смерті Констанція II до влади прийшов Юліан. Люцифера було звільнено у 362 році. Попри це, він не примирився з колишніми аріанами. Повертаючись із фіваїдського заслання, у 362 році в Антиохії він одноосібно висвятив у єпископи старонікейця Павлина і став одним з організаторів так званого «павлініанського розколу». Відмовившись примиритися з аріанами, що покаялися, «несамовитий» Люцифер розірвав стосунки і з нікейцями, та усамітнився у своєму єпископстві, «задовольняючись спілкуванням із самим собою»Карташёв, с. 108. Навколо нього утворилася невелика група однодумців. Як можна припустити з творів Амвросія Медіоланського та Аврелія Августина, Люцифер був відлучений від церкви. Єронім Стридонський називає його послідовників «люциферіанами» — ця секта продовжувала існувати до V століття. У своєму творі «Розмова проти люциферіан» ( — «Спір між люциферіаніном і православним»)Єронім Стридонський Розмова проти люциферіан Єронім зібрав усе, що йому було відомо про Люцифера та його секту.

Святий Люцифер помер близько 370 року. День його пам'яті відзначається католиками 20 травня.

Шанування Каплиця в Кальярійському соборі присвячена Святому Люциферу. У ній похована дружина короля Франції Людовика XVIII, Марія-Жозефіна-Луїза Савойська.

Люцифер, який помер у розколі, не був офіційно канонізованийФилиппов, с. 506 і до XVII століття залишався місцевошанованим святим у КальяріКатолическая энциклопедия, ст. 1814. У 1623 році за розпорядженням архієпископа Кальярі дона Франсіско де Есківеля гробниця Люцифера була розкрита під час розкопок у районі базиліки ді Сан-Сатурніно. На мармуровій плиті був напис Hic iacet BM Luciferus arc(hi)epis(copus) callaritanus primarius Sardin(ia)e et Corcic(a)e fl s r me eclesiae que vixit annis LXXXI. K.Die XX maiТут лежить Бл. Муч. Люцифер арх(іє)єпис(коп) каларітанський примарій Сардин(ії) і Корсик(и) (…) церкви який прожив 81 рік. К. 20-й день травня. При цьому першим відомим архієпископом Кальярі був Люцифер II, згадуваний в одному документі 484 року. 24 червня 1623 року його мощі були урочисто перенесені до святилища мучеників у кафедральному соборі міста.

Уперше ім'я Люцифера з Кальярі було включено до календаря святих у 1625 році, у виданому Філіппо Феррарі «Загальному каталозі святих» ().

Включення імені Люцифера до церковного календаря викликало полеміку між прихильниками та противниками шанування його як святого. У 1639 році архієпископ Кальярі Амброджо Мачін написав працю «Захист святості блаженного Люцифера» (). На захист Люцифера виступила конгрегація болландистів. Спір, проте, тривав, і 20 червня 1641 року папа Урбан VIII постановив заборонити публічне обговорення цього питання, поки не буде прийнято офіційне рішення. Для більшої переконливості папська постанова була доведена до відома вірян за допомогою місцевого відділення інквізиціїBlunt, p. 263.

Бібліографія Основні твори Люцифера проти аріан: Epistola ad Catholicos («Послання кафоликам»; бл. 355, втрачено) Epistola ad Eusebium («Послання Євсевію»; 355) De non conveniendo cum Haereticis («Про незгоду з єретиками»; бл. 357) De Regibus Apostolicis («Про царства відступників»; 358) Ad Constantium Augustuum pro Sancto Athanasio, Libri II або De Athanasio («Августу Констанцію про святого Афанасія, 2 книги» або «Про Афанасія»; 360) De non parcendo in Deum delinquentibus («Про неспасіння в Бозі відхилених»; 360) Moriundum esse pro Dei filio («Бути готовим померти за Сина Божого»; 361) Epistola ad Florentium Magistirum Officiorum («Послання Флоренцію, магістру офіцій»; 361)

У своїх працях Люцифер широко цитує Біблію, тому вони є корисними джерелами для Vetus Latina.

Примітки

Література Blunt J. H. Dictionary of Sects, Heresies, Ecclesiastical Parties, and Schools of Religious Thought. — Rivingtons, 1874 Cross, F. L. ed. The Oxford Dictionary of the Christian Church. New York: Oxford University Press, 1978. Englebert, Omer. The Lives of the Saints. Christopher and Anne Fremantle, trans. New York: Barnes & Noble Books, 1994. Diercks, G. F. ed. Luciferi Calaritani Opera quae supersunt, Turnhout: Brepols, 1978. Krüger G. Lucifer, Bischof von Calaris, und das Schisma der Luciferianer. — Leipzig: Breitkopf & Härtel, 1886 Карташёв А. В. Вселенские Соборы. — М.: Республика, 1994. — ISBN 5-250-01847-5 Католическая энциклопедия. Т. II. — М.: Издательство францисканцев, 2005. — ISBN 5-89208-054-4 Филиппов И. С. Средиземноморская Франция в раннее средневековье. Проблема становления феодализма. — М.: Скрипторий, 2000. — ISBN 5-94448-002-5

Посилання Opera Omnia CSEL 1886 from Google Books Opera Omnia Migne 1845 from Google Books Opera Omnia Migne 1885 PDF text-only List of the writings of Lucifer in English Lucifer of Cagliari — Catholic Encyclopedia LUCIFERO di Cagliari — Enciclopedia Italiana