«Аль-Іттіхад» (, букв. «Союз») — ізраїльська арабомовна щоденна газета, заснована 1944 року під час підмандатної Палестини, видається в Хайфі. Газета є найстарше арабське ЗМІ в Ізраїлі і вважається найважливішим, вона належить «Макі», комуністичній партії Ізраїлю. Зараз її редакторкою є Аїда Тума-Сулейман.
Історія
Газету заснували в 1944 році Еміль Тума, Фу'ад Нассар і Еміль Хабібі«The rocket hit the struggle for peace»Haaretz, 8 August 2006. . Перший номер вийшов 14 травня того ж року. Хабібі редагував газету до 1989 року. Газета функціонувала як орган Ліги національного визволення у Палестині. З вересня 1945 року газета виходила від імені Конгресу арабських робітниківBeinin, Joel. Was the Red Flag Flying There?: Marxist Politics and the Arab-Israeli Conflict in Egypt and Israel, 1948—1965. Berkeley: University of California Press, 1990. pp. 42-43.. Її закрила британська влада в лютому 1948 року, але вона знову з'явилася 18 жовтня. У липні члени Ліги в Хайфі зв'язалися з партією «Мапам», попросивши її тиснути на владу Ізраїлю, щоб вона надала ліцензію на відновлення видання газетиBeinin, Joel. Was the Red Flag Flying There?: Marxist Politics and the Arab-Israeli Conflict in Egypt and Israel, 1948—1965. Berkeley: University of California Press, 1990. pp. 48, 50, 52.. «Аль-Іттіхад» є єдиною додержавною арабомовною газетою, яка продовжувала виходити після здобуття незалежності. У 1948 році газета переїхала у нову будівлю на вулиці Аль-Харірі. У роки після здобуття незалежності, коли ізраїльські араби були підпорядковані військовому уряду, газета була заборонена в деяких областях. Пізніше її заборонили на Західному березі.
У 1953 році «Аль-Іттіхад» і її івритомовна сестринська газета «Коль-га-Ам» опублікували суперечливу статтю про Корейську війну, в результаті якої міністр внутрішніх справ Ісраель Роках наказав закрити обидві газети на 15 днів. Газети подали клопотання до Верховного Суду, який постановив, що відсторонення було оформлено неправильно та має бути скасованоSchmidt, Y (2008) Foundations of Civil and Political Rights in Israel and the Occupied Territories GRIN Verlag, p. 126.. У постанові було використано Декларацію незалежності при обґрунтуванні рішення з питання свободи слова, і це був перший випадок, коли декларацію використали у такій ролі.
У той час як інші комуністичні газети втратили значну частину своїх читачів після війни 1956 року, «Аль-Іттіхад» змогла відновитися, а до 1961 року повернути довоєнний рівень читачів. У 1961 році читацька аудиторія її п'ятничного випуску була вдвічі більшою за читацьку аудиторію «Коль-га-Ам», незважаючи на те, що араби становили лише 11,3 % населення країни, а рівень письменності в арабській спільноті загалом був нижчим. Читацька аудиторія газети деякий час продовжувала поступово зростатиBeinin, Joel. Was the Red Flag Flying There?: Marxist Politics and the Arab-Israeli Conflict in Egypt and Israel, 1948—1965. Berkeley: University of California Press, 1990. p. 241.. Спочатку це була щотижнева газета, але пізніше вона виходила раз на два тижні, а в 1983 році стала щоденною газетою.
У 1988 році уряд знову наказав закрити газету на тиждень, за шість днів до «Дня землі».
Через фінансові проблеми та втрату досвідчених репортерів газета переїхала до штаб-квартири партії Хадаш у Назареті, а потім повернулася до Хайфи в будівлю на вулиці Га-Маронітім. У 2006 році співробітники готувались повернутися до свого приміщення на вулиці Аль-Харірі, але у будівлю попала ракета під час війни в Лівані 2006 року і вона була сильно пошкодженаHaifa: Rocket hits anti-war newspaper Yedioth Ahronoth, 7 August 2006..
Персонал
Редактори
Ахмад Са'ад Аїда Тума-Сулейман
Автори
Махмуд Дарвіш Салім Жубран Саміх аль-Касім Тауфік Тубі Тауфік Зіад Жабра Нікола
Виноски
Посилання Аль-Іттіхад