Мойса—Росохацькі — вірменська родина з Буковини. Сповідували Вірменський католицизм, а з XX століття — римо—католицизм.
Дворянські титули Ян Мойса, галицький поміщик, отримав від австрійського імператора Франца Йосифа в Будапешті 10 січня 1875 року (диплом від 30 квітня 1875 року у Відні) спадкове австрійське дворянство першого ступеня («einfacher Adelstand») з титулом "v. Rosochacki" ("Edler v. Rosochacki"). 30 листопада 1898 р. (диплом від 14 березня 1899 р.), у Відні, Стефан Мойса, шляхтич росохацький, отримав від імператора Франца Йосипа спадкове галицьке дворянство ІІ ступеня ("Ritterstand"), а потім, 13 серпня 1910 р. (диплом від листопада 19, 1910), австрійський спадковий титул барона. Герб
На блакитному полі — срібний лев з червоним язиком, що тримає у правій лапі три золоті колоси, зв'язані червоною стрічкою з трьома срібними зірками. Над баронською короною два короновані шоломи: праворуч — з синьо—срібними лаврами, як на щиті; ліворуч — з червоно—срібними лаврами, синє крило з червоною смугою та двома срібними зірками. Девіз — "A magnis ad maiora".
Родинні володіння Родина володіла маєтками в селах Мала Кам'янка, Росохач і Слобідка Пільна, Коломийського повіту, та в селі Рудники Снятинського повіту до 1939/1940 (офіційно до 1945 року).
Представники родини
Ян Мойса—Росохацький (1822—?) — галицький зем'янин, спадковий шляхтич Росохацький, родоначальник Мойс—Росохацьких. Стефан Мойса—Росохацький (1853—1920) — галицький зем'янин, пожиттєвий член австрійської палати лордів, депутат Галицького крайового сейму, кавалер ордена Франца Йосипа II ступеня, член Галицького мисливського товариства. Андрій Мойса—Росохацький — галицький зем'янин, спадковий шляхтич Росохацький. Міхал Мойса—Росохацький (1889—1941) — галицький зем'янин, доктор права, з 1908 р. — керівник Снятинської філії Галицького мисливського товариства.
Стефан Мойса-Росохацький (1922—2007) — римо—католицький священик, єзуїт, професор теології.
Бібліографія
Der Adel von Galizien, Lodomerien und der Bukowina. J. Siebmacher's großes Wappenbuch, Band 32, Nürnberg 1905, s. 172, tabl. 208. , Genealogie rodów utytułowanych w Polsce, t. I, Warszawa 1996—1997, s. ? Проців О. ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКИХ МИСЛИВСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У СНЯТИНСЬКОМУ ПОВІТІ. Нарадознавчі Зошити. URL: https://nz.lviv.ua/archiv/2017—4/16.pdf. Джерела
[Метрична книга реєстрації народжень, шлюбів та смертей села Росохач]. ДАІФО. Ф. 631. Оп. 2. Спр. 22. Арк. 58, 63.