Графиня Марія-Луїза фон Нессельроде (Maria Luisa Reichsgräfin von Nesselrode-Ereshoven), у першому шлюбі Калерґіс (), у другому шлюбі Марія Федорівна Муханова (,  — , ) — польська піаністка та покровителька мистецтв. Племінниця глави російської дипломатії Карла Нессельроде, прабабка Ріхарда Куденхове-Калергі.

Біографія

Ранні роки та перший шлюб Дочка генерала російської служби Фрідріха Карла Нессельроде (1786—1869), що походив із медіатизованого роду імперських графів. Мати — полька, Текля Наленч-Гурська (Tekla Nałęcz-Górska; 1795—1848), сестра Йосипа Горського — камергера двору імператора Олександра I.

Після розлучення батьків разом з молодшою сестрою в 1828 році була привезена в Петербург і удочерена родичкою Оленою Дмитрівною Сверчковою, дочкою графа Дмитра Гур'єва, і отримала прізвище Сверчкова. Була досить гарна собою, князь Вяземський писавП. А. Вяземский. Полное собрание сочинений. Т. 2.- СПб., 1879.- С. 15-16.:

15 січня 1839 рокуЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.775. с. 349. Метрические книги церкви Св. Александра Невского при Департаменте иностранных дел. 16-річна Марія була видана заміж за великого торговця грецького походження Івана (Яна) Еммануїловича Калергі (Калерґі; 1814—1863), спадкоємця мільйонного статку. Як весільний подарунок чоловік підніс дружині 600 тисяч золотих рублів і ділянку з будинком на Невському проспекті, буд. № 12, раніше належав матері нареченогоОб особняке Калергис на Невском проспекте (рус.). Через рік подружжя розлучилося. Чоловік поїхав до Італії, а дружина у супроводі закоханого до неї графа Адама Потоцького вирушила до Франції.

Салон у Парижі

Марія, одержуючи від чоловіка значні кошти на утримання, проживала в Петербурзі, Парижі, Варшаві, Баден-Бадені. Брала уроки музики у Шопена та Ліста. Крім польської, знала французьку, німецьку, англійську, італійську, російську мови. Салон Калерґіс на вулиці Анжуйській відвідував весь вищий світ Парижа. Сучасники відносили до закоханих у польську красуню безліч знаменитостейБиография из книги Ежи Янковского (польск.) : серед них генерал Кавеньяк, граф Моле, Дюма, Мюссе, Ліст, Шопен, Готьє, Гейне, Норвід. Троє останніх присвятили їй вірші (Гейне — «Білий слон», Готьє — «Мажорно-біла симфонія»), а Норвід — навіть трихактну трагедію «Перстень Великої дами». Достовірно відомо, що Марія була коханою Ежена Сю, який вивів її у романі "Вічний жид" під ім'ям Адрієнни Кардовіль.

Виконувала секретні доручення російського двору. Зіграла значну роль при захопленні влади Луї Наполеоном Бонапартом, згодом імператором Наполеоном III . Віктор Гюго писав про цей бік життя білявої красуні у своєму памфлеті «Історія одного злочину» (1852, опубл. 1877).

У 1857—1871 роках виступала як піаністка. Калерґіс була добре знайома з Ріхардом Вагнером та Станіславом Монюшком, брала діяльну участь у їх долі: допомогла Монюшкові поставити оперу «Галька» на варшавській сцені (1858) і організувала благодійний концерт на його користь, прийняла на свій рахунок збитки Вагнера після невдачі його паризьких концертів тощо.

Другий шлюб Після початку російсько-французької війни за вказівкою канцлера Нессельроде залишила Париж і оселилася у Варшаві, де жила у помешканні батька і вела досить скромне життя. Була серед засновників Інституту музики у Варшаві (пізніше — Варшавська консерваторія), разом із Монюшко заснувала Варшавське музичне товариство (пізніше — Варшавська філармонія).

У 41-річному віці Марія Калерґіс вийшла заміж у Вісбадені 18 жовтня 1863 рокуЦГИА СПб. ф.19. оп.123. д.19. Метрические книги православных церквей за границей. за 30-річного Сергія Сергійовича Муханова (1833—1897) — героя оборони Севастополя, директора варшавських театрів. В останні роки життя була прикута до ліжка жорстоким ревматизмом, чоловік доглядав її. Отримавши звістку про смерть Калергіс, Ліст влаштував на згадку про неї великий концерт у Веймарі, де вперше виконав присвячену їй сонату. Похована у Варшаві, на Повонзківському цвинтарі.

Нащадки Від першого чоловіка мала одну дочку Марію Калерґі (1840—1877), що вийшла в 1857 році в Парижі заміж за дипломата Франца-Карла Куденгове (1825—1893), причому їх старший син Генріх одружився з японкою Міцуке Аояма і в 1903 році отримав право називатися графом Куденгове-Калерґі (Куденгоф-Калерґі).

Листи Калерґіс до доньки та інших кореспондентів — багате джерело відомостей про епоху. Основні видання епістолярної спадщини:

Marie von Mouchanoff-Kalergis geb. Gräfin Nesselrode in Briefen an ihre Tochter; ein Lebens- und Charakterbild/ Ida Maria Lipsius [La Mara], Hrsg. Leipzig: Breitkopf & Härtel, 1911 Listy do Adama Potockiego. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1986

Примітки

Література

Мария Сверчкова// Русская Старина, 1880, Т. 29.- С. 188. Photiadès C. Maria Kalergis, née Comtesse Nesselrode (1822—1874). Paris: Plon, 1924 Wyleżyńska A. Biała Czarodziejka. Warszawa: «Rój», 1926 Szenic St. Maria Kalergis. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1963 Шустер Д. Белая сирена// Нева, 2002, № 3, с.239-241