Альона Миколаївна Кушнір (нар. 13 березня 1992 р., с. Морозів, Дунаєвецькоий район, Хмельницька обл. — 15 квітня 2022, Маріуполь, Донецька область)Альона Кушнір. Історія медсестри з «Азовсталі», що зверталася до світу — українська військовослужбовиця, старший сержант Окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни, яка відзначилася і загинула під час відбиття російського вторгнення в Україну.
Життєпис Альона Миколаївна Кушнір народилася в селі Морозів Дунаєвецького району на Хмельниччині. Виросла в багатодітній сім'ї.
У 2011 році закінчила Чемеровецький медичний коледж. До 2016 року працювала медсестрою у шпиталі. 2013 року одружилася, народила сина Іллю. Чоловік Альони був військовослужбовцем ОЗСП «Азов». Згодом розлучилася.
Від 2017 року проходила військову службу за контрактом на посаді медичної інструкторки в ОЗСП «Азов» Національної гвардії України.
Загинула 15 квітня 2022 року у м. Маріуполі, коли окупанти кинули на «Азовсталь» протибункерну тритонну авіабомбу.
Тіло Альони Кушнір не знайдено, 9 грудня 2024 року у колумбарії кладовища у мікрорайоні Ракове (м. Хмельницький) з військовими почестями відкрито кенотаф (символичне поховання).
Родина У Альони залишилися 9-річний син, бабуся, 2 брати.
7 березня 2022 загинув її цивільний чоловік Максим Грідчин, який також обороняв Маріуполь.
Нагороди орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку.
Примітки
Джерела
«Ми не хочемо бути героями та мучениками посмертно», — зверталася до світу військова медсестра, яка невдовзі загинула під руїнами «Азовсталі» Альона Кушнір. Історія медсестри з «Азовсталі», що зверталася до світу