Євген Аршакович Левханян ( 31 липня 1907, Кизляр — 26 березня 1964, Львів) — вірменський і український радянський художник театру і кіно, живописець; член Асоціації художників революції з 1929 року, співзасновник Львівського відділення Спілки радянських художників України у 1945 році. Батько художниці Марієти Левханян, Аделаїди Левханян, дід Євгена Карася.

Біографія Народився рокуЛевханян Евгений Аршакович / Память народа. в місті Кизлярі (нині Дагестан, Росія). 1927 року закінчив Астраханський художній технікум, де навчався у Павла Власова.

Упродовж 1929—1936 років працював сценографом Єреванського театру опери та балету. Одночасно, з 1935 року, обіймав посаду головного художника Єревана. У 1936—1941 роках мешкав в Орджонікідзе (нині Владикавказ). З вересня 1941 по 21 серпня 1945 року служив у Червоній армії. Брав участь у німецько-радянській війні. Був контужений. Після демобілізації жив у Львові. Помер у Львові 26 березня 1964 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

Творчість У Єреванському театрі опери та балету оформив вистави «Хоробрий Назар» Ованеса Туманяна; «Наречена вогню» Джафара Джаббарли; «Намус» за однойменним романом Олександра Ширванзаде. Як художник-постановник студії «Вірменфільм» оформив стрічки «Завжди напоготові!» (1930, режисери Амасі Мартиросян, Левон. Ка­­лан­тар); «Кім — черговий» (1930, режисер Амасі Мар­тиросян); «Перші промені» (1930, режисер Гаруш Бек-Назарян); «Під чорним крилом» (1930, режисер Патвакан Бархударян); «Дві ночі» (1932, режисери Патвакан Бархударян, С. Аревшатян); «Курди-єзиди» (1932, режисер Амасі Мартиросян); «Арут» (1933, режисер Павло Арманд); «Світ і тіні» (1933, режисер Іван Перестіані). Автор живописних полотен на історичну тематику, пейзажів Кавказу, Києва та Львова, натюрмортів, портретів у реалістичному стилі. Серед робіт:

«Степан Разін на Волзі» (1927); «Поет Коста Хетагуров» (1928); «Серго Орджонікідзе» (1930); «Караван-Сарай» (1932); «Олександр Пушкін на Кавказі» (1935); «Гуцули в гостях у кавказьких горян» (1947); «Стахановець Львівського склозаводу Арановський» (1950); «Герой Соціалістичної Праці Ганна Клюк» (1950); «Ельбрус» (1952); «Свято у горах» (1954); «Біля Бугу. Косів»; «Маки»; «Бузок»; «Казбек увечері»; «Гірський пейзаж. Карпати»; «За Львовом»; «Скирти. Закарпаття»; «Площа Богдана Хмельницького. Київ» (1958); «У саду» (1962); «Леся Українка на Кавказі» (1964); «Весна. Львів» (1964); «Тарас Шевченко» (1964, незаверша). </div> Брав участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1945 року. Персональні виставки відбулися у Єревані у 1961 році, Львові у 1965 році (посмертна).

Примітки

Література