Енгельс () — авіабаза Повітряно-космічних сил Росії поблизу міста Енгельс Саратовської області Росії. Офіційна назва аеродрому — «Енгельс-2» ().Сборник четырёхбуквенных указателей (индексов) местоположения аэродромов, полигонов, посадочных и вертолётных площадок для использования государственной и экспериментальной авиацией Це основна база бомбардувальників і єдине у РФ місце базування стратегічних бомбардувальників Ту-160.
На авіабазі дислокуються 121-й гвардійський Севастопольський та 184-й важкі бомбардувальні авіаційні полки, які мають на озброєнні стратегічні бомбардувальники Ту-160 та Ту-95МС відповідно. Обидва авіаполки входили до складу 22-ї гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної Донбаської Червонопрапорної дивізії. У 2009 році дивізія переформована в 6950-ту Гвардійську авіаційну базу (1 розряду).6950 АВБ .
У 2015 22-га ВБАД була відновлена.
З початком російського вторгнення в Україну авіабаза Енгельс стала одним із російських аеродромів, що використовується для завдання ракетних ударів по території України.
Історія
Енгельс-1 У 1930 році за 1,5 км від міста Енгельса на пустирі почалося будівництво військової школи льотчиків. Близько 10 тисяч людей працювали на будівництві. 16 лютого 1932 року піднявся з аеродрому у повітря перший літак У-2 конструкції Миколи Полікарпова.
Навчання курсантів Енгельської військової авіаційної школи проходило на літаках типу У-2, та УСБ. До початку Німецько-радянської війни школа випустила кілька тисяч льотчиків. Багато хто з них воював в Іспанії, брали участь у боях на річці Халхин-Голі, а також у радянсько-фінській війні 1939—1940. За участь у бойових діях семи її випускникам було присуджено звання Героя Радянського Союзу.
На початку Німецько-радянської війни на озброєнні школи перебували літаки По-2, СБ, Пе-2 та інші. У воєнні роки Енгельська авіашкола відправила на фронт 14 авіаполків. Серед них були три жіночі авіаполки, які сформувала майор Марина Раскова. 190 випускників школи отримали звання Героя Радянського Союзу.
Після закінчення війни Енгельська військова школа льотчиків була перейменована на училище, яке продовжувало готувати кадри для ВПС Радянського союзу.
До 1951 року польоти відбувалися на поршневих літаках, а пізніше — на реактивних бомбардувальниках Іл-28.
Енгельс-2 На початку 1950-х років почалося будівництво нового аеродрому «Енгельс-2» з бетонною злітно-посадковою смугою довжиною понад 3 км та шириною 100 м, у зв'язку з чим до вересня 1954 року училище з Енгельса було перенесене до міста Тамбов. 15 грудня 1954 року була створена авіаційна частина — 201-та важка бомбардувальна авіаційна дивізія (201-та ВБАД). До її складу увійшли 1096-й та 1230-й важкі бомбардувальні авіаційні полки (тбап від ). Комплектування частин з'єднання особовим складом було здійснено шляхом залучення фахівців частин Далекої авіації, випускників військових училищ і академій. Нова бетонна злітно-посадкова смуга була введена в експлуатацію у 1955 році.
Перший бомбардувальник М-4 конструкції Мясіщєва прибув в Енгельс 28 лютого 1955 року. У травні 1957 року отримано перші модернізовані бомбардувальники 3М.
У 1957 році 10 бомбардувальників М-4 разом з екіпажами та обслуговим персоналом були перебазовані на аеродром Українка і склали основу 79-го ВБАП у складі 73-ї ВБАД.
Поступово бомбардувальники М-4 та 3М були переобладнані на літаки-заправники. Дозаправлення у повітрі значно збільшувала дальність польоту бомбардувальників, що розширює можливості завдання ударів по об'єктах ймовірного противника. На початку 1970-х років 1230-й важкий бомбардувальний авіаційний полк (1230тбап) був перейменований на 1230-й авіаційний полк літаків-заправників (1230апсз).
12 квітня 1961 року з аеродрому Енгельс вилетів гелікоптер Мі-4, завданням екіпажу якого було знайти та підібрати першого космонавта Юрія Гагаріна.
У 1985 році проведено реконструкцію злітно-посадкової смуги аеродрому.
Бомбардувальники 3М стояли на озброєнні Далекої авіації до 1985 року, після чого були знищені відповідно до Договору про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь між СРСР і США. Переобладнані в заправники 3МС-2 та 3МН-2 перебували на озброєнні значно довше — до кінця 1993 року, після чого їх замінили на новіші Іл-78.
Після розпаду Радянського Союзу 201-ша ВБАД була перетворена на 22-гу гвардійську Червонопрапорну Донбаську важку бомбардувальну авіаційну дивізію.
На початок 1992 року Далека авіація Росії не мала у своєму складі жодного Ту-160 — усі 19 збудованих ракетоносців базувалися на українській авіабазі Прилуки. У Казані на Казанському авіаційному заводі імені Горбунова в цей момент перебували в процесі будівництва 13 літаків. У лютому-травні 1992 року три були передані до складу 1096тбап, ще два — у 1993 році, а ще один — на початку 1994 року. На цьому передача літаків зупинилася через відсутність фінансування. У 1995-му було вирішено 4 літаки розібрати як таких, що мають низький ступінь готовності, а решта три — доробити, але довгий час плани з добудови не реалізовувалися. З авіабази Прилуки почали переводитися пілоти, технічні фахівці, які раніше обслуговували Ту-160.
1994 року з Білорусі (аеродром Барановичі) до Енгельса було переведено 203-й гвардійський Орловський авіаційний полк. 2000 року авіаполк перебазувався в Рязань, на аеродром Дягілєво. Після цього полк перейшов у підпорядкування 37-ї повітряної армії ВГК (СН) та отримав назву 203-й окремий гвардійський авіаційний Орловський полк (літаків-заправників).
У 1995 році на аеродромі базувалися літаки 3МД (121тбап), літаки-заправники 3МС-2 (1230апсз), ескадрилья Ту-160, що налічувала 6 літаків (1096-й ГвВБАП). Однак у тому року 1096-й полк було розформовано. Його наступником став 121-й ГвВБАП, який отримав усі літаки Ту-160.
Починаючи з 1993 року Росія вела з Україною переговори щодо купівлі стратегічних бомбардувальників, які стали тягарем для економіки України та не вписувалися в оборонну воєнну доктрину України. Такої домовленості було досягнуто лише 1999 року. 20 жовтня 1999 року для приймання 8 літаків Ту-160 і 3 Ту-95 до Прилуки прибула група фахівців 37-ї повітряної армії (37ВА) на чолі із заступником командувача Дальньої авіації генерал-майором Петром Казазаєвим. Інші 11 літаків Ту-160 були знищені українською стороною.
До 1 вересня 2000 року було сформовано 184-й ВБАП (з моменту створення входить до складу 22-ї ВБАД). Цей полк став наступником того 184-го ГвВБАП, який після розвалу СРСР залишився в Україні в Прилуках, оскільки прапор та регалії полку від України не передавалися (попри те, що український авіаполк уже був розформований), і тому отримав бойовий прапор указом президента Росії 17 жовтня 2005 року. Авіаполк оснащений стратегічними ракетоносцями Ту-95МС.
Станом на 1 грудня 2010 року до складу 6950 авіаційної бази входили: управління авіабази (військова частина 06987, авіабаза Енгельс) авіаційна група (4 авіаційні ескадрильї) (авіабаза Енгельс) — 16 літаків Ту-160, 18 літаків Ту-95МС авіаційна група (3 авіаційні ескадрильї) (Калузька область, авіабаза Шайківка) авіаційна комендатура (Новгородська область, авіабаза Сольці)
Сучасний стан
На 2021 рік авіабаза Енгельс — єдина, де базуються стратегічні бомбардувальники Ту-160. Шість літаків було збудовано Росією після розпаду Радянського Союзу, ще вісім було перегнано своїм ходом у листопаді 1999 — січні 2000 року з української бази в Прилуках в рамках погашення боргу України за газ. Ще два бомбардувальники були побудовані та передані ВПС у 2000 та 2008 роках; вони отримали назви «Александр Молодчий»Бомбардировщик Ту-160. Раздел «Поступление в войска» та «Виталий Копылов».
На 2021 рік загальна кількість стратегічних ракетоносців Ту-160, які стоять на озброєнні в Далекій авіації, становить 16 одиниць. Обговорюється питання щодо продовження будівництва літаків.Россия, возможно, возобновит производство бомбардировщиков КАПО восстановит производство бомбардировщиков Ту-160
Кількість стратегічних бомбардувальників Ту-95 складає приблизно 20 одиниць.
На авіабазі підтримується постійна бойова готовність. 17 серпня 2007 року, після заяви Володимира ПутінаРоссия возобновляет боевое дежурство стратегической авиации , стало відомо, що стратегічні бомбардувальники нестимуть постійне бойове чергування у віддалених районах. Однак 27 серпня 2007 року командувач 37-ї повітряної армії заявив, що літаки Дальньої авіації несуть чергування без ядерної зброї на борту.Павел Андросов: дальняя авиация несёт дежурство без ядерного оружия Крім цього, генерал-майор Андросов повідомив, що маршрути патрулювання не змінилися з 1960—1980-х років — патрулюються північна та північно-західна частини Атлантичного океану, узбережжя Канади, Аляски та Алеутських островів, а також інші стратегічні напрямки.
Регулярно з'являється інформація про випадки супроводження винищувачами НАТО російських бомбардувальників над акваторіями Північного Льодовитого та Атлантичного океанів, а також поблизу узбережжя Аляски. 2007 року винищувачі протиповітряної оборони іноземних держав понад 70 разів вилітали на перехоплення російських бомбардувальників.Самолёты НАТО сопровождали российские Ту-160 во время патрулирования В этом году истребители ПВО иностранных государств 70 раз вылетали на перехват российских бомбардировщиков — генерал Андросов
За підсумками 2007 року авіабазу відвідало понад 200 представників іноземних ЗМІ та понад 1500 представників російських ЗМІ.
2008 року планові польоти з авіабази Енгельс продовжилися.Самолёты Дальней авиации возобновили плановые полёты
29 квітня 2008 року на Казанському авіаційному виробничому промисловому об'єднанні імені С. П. Горбунова відбулася церемонія передачі нового літака на озброєння Військово-повітряних сил Росії.«Ореанда-Новости» — Разное / Модернизированный Ту-160 передали в состав ВВС России Казанское авиационное объединение передало на вооружение ВВС России новый стратегический бомбардировщик Ту-160 Новий літак отримав ім'я «Виталий Копылов» (на честь колишнього директора КАВО ) та включений до складу 121-го гвардійського тбапу. У 2008 році планувалася модернізація трьох стройових Ту-160.Казанские авиастроители передадут ВВС России ещё несколько бомбардировщиков
10 вересня 2008 року два бомбардувальники Ту-160 здійснили переліт з місця базування на аеродром Лібертадор у Венесуелі, використовуючи як аеродром підскоку аеродром Оленегорськ у Мурманській області.Ту-160 несли на борту учебные ракеты На частині шляху територією Росії бомбардувальники-ракетоносці супроводжувалися (з метою прикриття) винищувачами Су-27 Санкт-Петербурзького об'єднання ВПС і ППО, під час польоту над Норвезьким морем російські бомбардувальники супроводжували два винищувачі F-16 ВПС Норвегії, поблизу Ісландії — два винищувачі F-15 ВПС США.Российские Ту-160 вернутся из Венесуэлы, возможно, позже 15 сентября Політ від місця проміжної посадки в Оленегорську до Венесуели зайняв 13 годин. На борту літаків не було ядерної зброї,Россия: Ту-160 прилетели в Венесуэлу без ядерного оружия але були начальні ракети, які відпрацювали бойове застосування.На борту прилетевших в Венесуэлу ракетоносцев имеются учебные ракеты
Це перший в історії Росії випадок використання літаками Далекої авіації аеродрому, розташованого на території іноземної держави.Российские стратегические бомбардировщики приземлились в Венесуэле У Венесуелі літаки здійснили навчально-тренувальні польоти над нейтральними водами в акваторіях Атлантичного океану та Карибського моря. Обидва бомбардувальники повернулися на авіабазу Енгельс 19 вересня 2008 року.
Командир 6950 авіаційної бази із червня 2011 по травень 2012 — полковник Костюнін Дмитро Леонідович; з травня 2012 — генерал-майор Попов Володимир Олександрович.Кадровые изменения в Вооружённых Силах Назначен новый командир Энгельсской авиабазы дальней авиации ВВС России: Министерство обороны Российской Федерации
У 2012 році розпочалася реконструкція аеродрому.Аэродром в Энгельсе станет флагманом стратегической авиации России. Були реконструйовані такі об'єкти 1-го пускового комплексу: