Симон Візента́ль (31 грудня 1908, Бучач, тепер Тернопільщина, Україна — 20 вересня 2005, Відень, Австрія) — засновник та керівник Віденського Центру документації, дослідник Голокосту; всесвітньо відомий «мисливець» на нацистських військових злочинців; агент і співробітник Моссаду.Famous Nazi-hunter was a Mossad agent, new book reveals — Haaretz, 02.09.2010
Біографія Навчався в Львівському політехнічному інституті, Празькому технічному університеті.
С. Візенталь працював у Львові архітектором. 1939 року уникнув депортації в Сибір. 1941 року потрапив до львівського гетто, звідки вдалося втекти. З 1944 року перебував у концтаборі Маутгаузен, звідки звільнений американськими військами.
Після Другої Світової війни присвятив своє життя пошуку нацистських злочинців, котрі уникли покарання за свої злочини.
Виявив місцезнаходження Герміни Браунштайнер - наглядачки концентраційних таборів під час Другої світової війн, що сприяло її екстрадиції з США та засудженню до довічного ув'язнення після розгляду справи у Дюссельдорфі («3-й процес Майданека»).
Також, С. Візенталь, за його словами, виявив місцезнаходження Адольфа Айхмана — колишнього високопоставленого керівника гестапо. Водночас роль Візенталя у розшуку Айхмана заперечують багато джерел, включно із директором Моссаду і керівником операції по захопленню Айхмана Іссером Харелем. Візенталь почав співпрацювати з ізраїльською розвідкою в 1948 році. Тоді в Австрії Візенталь допомагав агентам спецслужб у невдалій операції з затримання Адольфа Айхманна. Агентом «Моссаду» Візенталь став після того, як в 1960 році з його можливою допомогою Адольф Айхман був спійманий.
Робота Симона Візенталя на ізраїльську розвідку тривала близько 10 років. «Моссад» виплачував йому щомісячно близько 300 доларів і фінансував створений ним в 1947 році центр єврейської документації, що займався розшуком нацистських злочинців. В основному співпраця Візенталя з ізраїльськими спецслужбами полягала в пошуку для них втікачів нацистів. Крім цього, він забезпечував «Моссад» інформацією про німецьких вчених та інженерів-ракетників, що працюють в Єгипті.
Похований в Ізраїлі.
Оцінки діяльності Діяльність С. Візенталя по-різному оцінювалась у різних країнах. Він мав чимало конфліктів як з державними діячами (насамперед австрійськими), так і громадськими (останні протестували проти самозвеличування С. Візенталя тощо). У 1975 році канцлер Австрії Бруно Крайський виступив із гострою критикою діяльності С. Візенталя, яку він назвав діяльністю «політичної мафії», і що він вживає методів мафії, якими послуговується на лад нацистів. Також Крайський поставив під сумнів твердження, що Візенталя переслідували за нацистів. За ці твердження Візенталь подав у суд на Крайського, але потім цю заяву відкликав . У 1975 році організував протест та зірвав заплановану лекцію угорського поета Тібора Толлаша.
1977 року заснував Центр Симона Візенталя з штаб-квартирою у Лос-Анджелесі (США).
Юрій Покальчук стверджував, що Візенталь називав українців «генетичними антисемітами».Тракало В. Відомий письменник, наш земляк Юрій Покальчук написав понад десяток книг, знає дванадцять мов, побував у багатьох країнах світу; був зятем Олеся Гончара, свідком на весіллі у Василя Стуса, а сьогодні є консультантом документального фільму про Нобелівського лауреата Йосефа Агнона, який у жовтні французьке телебачення зніматиме у Бучачі //
Нагороди та звання Кавалер Ордена Британської Імперії.
6 грудня 1995 року йому було присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».
Виноски
Див. також 69275 Візенталь — астероїд, названий на честь цього чоловіка.
Література
Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с. Бубній П., Ковальков Ю. Візенталь Симон //