Сочевиця звичайна (Lens culinaris) — однорічна рослина роду сочевиця родини бобових, що вирощується заради насіння.
Опис Рослина сягає до 60 см (здебільшого 40 см) заввишки, насіння росте в стручках, зазвичай з двома насінинами в кожному. Корінь стрижневий, розгалужений. Стебло прямовисне, гіллясте, чотиригранне. Листя складне, з 2–8 парами листочків із маленькими вусиками. Квіти дрібні, рожеві, білі, фіолетово-сині, зібрані в суцвіття. Плід — біб, двостулковий, з одним гніздом, сплющений. Насіння пласке, лінзоподібне, забарвлення від жовтого до чорного (в культурі переважають сорти зеленого, червоного, та коричневого забарвлення).
Вирощування Сочевицю вирощують на легких суглинках, чорноземах, супісках.
Сочевиця — світлолюбна рослина, тому її доцільно висаджувати на південних схилах. Гарними попередниками для неї є кукурудза та картопля. Основний обробіток ґрунту полягає в лущенні та зяблевій оранці. Навесні поле боронують та здійснюють культивацію. Під основний обробіток можна додати суперфосфат (6–10 г на 1 м²). Кислий ґрунт варто провапнувати. Сочевицю можна сіяти у ранні строки, при температурі ґрунту +5–6 °C. Невеликих заморозків вона не боїться. Сіють суцільними рядами та закотковують. Як зійшло, боронують. Врожай збирають у кілька прийомів, оскільки дозрівання відбувається нерівномірно.
Екологія Сочевицю вирощують як літню однорічну рослину в помірних регіонах і як зимову однорічний рослину в субтропічних регіонах. У тропіках її культивують на більших висотах (1800–2500 (–2700) м в Ефіопії) або як культуру прохолодного сезону. Вона росте при середній температурі 6–27°C, але рослина не підходить для спекотних і вологих тропіків. Інтенсивні або тривалі заморозки та температури значно вищі за 27ºC серйозно впливають на ріст. Сочевиці потрібна річна кількість опадів близько 750 мм, з посушливими умовами під час збору врожаю, але вона переносить річну кількість опадів 300–2400 мм. Сочевиця помірно стійка до посухи.
Харчова цінність Насіння сочевиці містить до 3 % жирів, 35 % білків та 4,5 % мінеральних речовин. У складі є також вітаміни групи В.
В 100 г сирої сочевиці міститься Ca 51 мг, Mg 107 мг, P 454 мг, Fe 9,0 мг, Zn 3,6 мг, вітамін A 39 МО, тіамін 0,48 мг, рибофлавін 0,25 мг, ніацин 2,6 мг, вітамін B6 0,54 мг, фолат 433 мкг та аскорбінова кислота 6,2 мг. Склад незамінних амінокислот на 100 г їстівної частини становить — триптофан 251 мг, лізин —1957 мг, метіонін —238 мг, фенілаланін — 1383 мг, треонін — 1006 мг, валін — 1392 мг, лейцин — 2034 мг та ізолейцин 1212 мг (USDA, 2004).
Культура також вважається цінним кормом для худоби, на корм ідуть зерно, м'якина, солома й зелена маса. Сіно за цінністю не поступається сіну з конюшини.
Вплив на травну систему Низький рівень легкозасвоюваного крохмалю (5 відсотків) та високий рівень повільно засвоюваного крохмалю роблять сочевицю потенційно цінною для харчування людей з діабетом. Щонайменше 10% крохмалю з сочевиці не перетравлюється та не всмоктується в тонкому кишечнику (тому його називають «резистентним крохмалем»). Додатковий резистентний крохмаль синтезується з желатинізованого крохмалю під час охолодження після варіння сочевиці.https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0889157514001823?via%3Dihub
Сочевиця також містить антинутрієнтні фактори, такі як інгібітори трипсину, та відносно високий вміст фітатів. Трипсин – це фермент, що бере участь у перетравленні білка, а фітати знижують біодоступність харчових мінералів. Вміст фітатів можна зменшити шляхом тривалого замочування та ферментації або пророщування.Приготування їжі майже повністю усуває активність інгібітора трипсину; пророщування також є ефективним.
Галерея
Шкідники Довгоносик бульбочковий сірий щетинистий Довгоносик бульбочковий смугастий
Примітки
Посилання Сочевиця //Аграрна енциклопедія
Література Трактат про сочевицю : монографія / Л. М. Тележенко, В. В. Атанасова ; Одес. нац. акад. харч. технологій. - Херсон : Грінь Д. С. [вид.], 2016. — 135 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 119–135. — 300 прим. — ISBN 978-966-930-201-4