Рекла́ма ( — «гукати раз-у-раз, знову викликати, повторно вигукувати»), забуте вихвалаМацюк З., Стаанкевич Н. Українська мова професійого спілкування. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів . — Львів, 2005. — С. 93. — популяризація товарів, видовищ, послуг і т. ін. з метою привернути увагу покупців, споживачів, глядачів, замовників тощо, поширення інформації про когось, щось для створення популярності, а також візуальна та інша медіа-продукція — плакати, оголошення, відеокліпи, що використовуються як засіб привертання уваги потенційних споживачів.
Реклама завжди звертається до людини, реклама впливає на її свідомість, на прийняття того або іншого рішення, тому без знання психології людини реклама не може бути ефективною.
Визначення Відповідно до законодавства України реклама — це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Див. також Законодавча термінологія. Реклама — популяризація товарів, видовищ, послуг і т. ін. з метою привернути увагу покупців, споживачів, глядачів, замовників і т. ін. // Поширення відомостей про кого-, що-небудь для створення популярності. // Плакат, оголошення і т. ін., що використовуються як засіб привертання уваги покупців, споживачів.
Реклама — комунікативна діяльність спонукального характеру, яка має на меті привернення уваги до об'єкта рекламування для взаємного обмінуСлюсар В. М., Шкіль Л. Л., Слюсар М. В.
Реклама — будь-яка оплачена форма пропозиції та поширення товарів від імені визначеного спонсора, продавця, чи виробника з метою зацікавити відповідну аудиторію в покупці або використанні певного товару або ресурсу. Також за її допомогою формується уявлення аудиторії про продукт . Згідно з визначенням Американської асоціації маркетингу: реклама — ділова практика, коли компанія платить за розміщення своїх повідомлень та брендингу в певному місці.
Глобальними факторами розвитку реклами є потреби виробництва, торгівлі та фінансів, форма державного правління, цілі різноманітних релігійних конфесій, політиків та простих громадян. Реклама справедливо визначається як частина загальнолюдської культури .
Нетоварна реклама. Пропагує які-небудь ідеї та цілі, та аж ніяк не конкретний товар. Наприклад, нафтова компанія оголошує про свою здатність бурити нафтові свердловини без забруднення навколишнього середовища. До нетоварної відноситься також некомерційна реклама, спрямована на зміну поведінкової моделі (боротьба зі СНІДом, наркотиками) і популяризацію соціальних проблем, пропаганду здорового способу життя тощо).
Основні канали розповсюдження реклами: ATL (Above-the-Line) — традиційні охопні медіа: ТБ, радіо, преса, зовнішня реклама. BTL (Below-the-Line) — заходи стимулювання збуту: промо-акції, прямі розсилки, POS-матеріали. Digital-реклама — реклама в інтернеті: пошукова (SEM), у соціальних мережах (SMM), контекстна та банерна реклама.
У сучасному маркетинговому середовищі реклама еволюціонувала від масового інформування до персоналізованої комунікації. Завдяки інструментам таргетингу та аналізу великих даних (Big Data), рекламне повідомлення доставляється конкретним сегментам аудиторії в найбільш відповідний час. Важливим аспектом сучасної реклами є її інтерактивність та здатність забезпечувати миттєвий зворотний зв'язок (наприклад, через перехід за посиланням).
Історія
Зародження реклами в Стародавньому світі Потреба передачі інформації в Стародавньому світі конкретним групам людей була запорукою створення протореклами. Протореклама містила в собі елементи стимулювання збуту, була первісною інтегрованою формою комерційних комунікацій; об'єднувала елементарні комунікаційні засоби, що отримали з часом самостійний розвиток.
Не випадково терміну реклама відповідає слово , що буквально означає поновлюваний крик. Давньоримський мислитель Луція Анней Сенеки у своїх листах Луцилію скаржиться на те що навколо його помешкання, що межує з лазнею, торговці щодня здіймають нестерпний галас, безперервно викрикуючи про свій товар Луций Анней Сенека. Нравственные письма Луцилию. — Науч.-изд. центр «Ладомир-Наука». — М., 1993. — 384 с. / 93-94 с..
З часом потреба у вербальному впливі на споживачів збільшується, що породжує інститут оповісників. Оповісник — спеціально найнята торговцем людина, у завдання котрої входило зазивання покупців і розхвалювання товару наймача. Використання оповісників надавало важливу перевагу що полягала у віддаленості носія усної протореклами від місця продажу. Оповісники спочатку з'явились у стародавніх єгиптян, а від них послідовно у стародавніх євреїв, греків і римлянУперов В. В. Реклама — ее сущность, значение, историческое развитие и психологические основы / В сб: Гермес. Торговля и реклама. — СПб.: Аллегория, 1994. — С. 361—440. Професія була добре поширена та мала високий статус, зокрема функціями оповісника наділений староримський бог торгівлі Меркурій Апулей. Метаморфозы / Петроний, Апулей. — М.:Правда, 1991. — 400 с..До засобів організованої вербальної комунікації відносився також поголос, інформація що передавалась людьми «з уст в уста» про тих чи інших ремісників, торговців, політичних діячів і т. д. Відомості про якість вироблюваних (продаваних) товарів поширювалась на достатньо великі відстані, що стимулювало древніх підприємців турбуватись про свою добру репутацію. Формування схвального образу продавця від початку було одною з основних цілей протореклами. Надалі добра репутація працювала на його власника. До прикладу, трактат письменника та державного діяча Стародавнього Риму Марка Порція Катона (234—149 рр. до н. е.) «Про землеробство» містить вказання місцевостей, де ремісники перевищували за якістю своїх конкурентів, і згадки про конкретних виробників того чи іншого товару Марк Порций Катон. О земледелии / Хрест. по истор. Древнего Рима: Уч. поч. / Под ред. В. И. Кузищина. — М.: Высш. шк., 1987. — 431 с..
Важливим фактором формування комерційних комунікацій в Стародавньому світі стало зародження ярмарків в Стародавньому Римі з V — початок III ст. до н. е. Ярмарки вигідно відрізнялись від звичайних торговищ прив'язкою до загально визнаних, особливо шанованих святилищ та храмів Ковалев С. И. История Рима. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1948. — 808 с..
З метою виокремитись від конкурентів, стародавні ремісники та торговці достатньо часто встановлюють на товар власні фірмові знаки (клейма).
Реклама в Україні Реклама в її традиційному розумінні з'явилася на території нашої країни ще у XIX столітті. В той час українські землі, що входили до складу Російської імперії, стали одним із її найрозвиненіших промислових районів. Як наслідок, з'явилася потреба у засобах просування товарів на ринок. Тоді на вулицях міст з'явилися перші рекламні тумби. Із розвитком періодики реклама поступово перейшла з вулиці на шпальти газет та журналів. Починаючи з другої половині XIX століття, з'являються спеціалізовані рекламні видання: «Киевский листок объявлений» (1872), «Весь Киев» (1889), «Одесский листок объявлений» (1889) та інші. Засновником однієї з перших рекламних фірм на території України був Роман Шухевич. У 1937 році він заснував у Львові «Фаму» — першу українську рекламну фірму в Галичині. Як член ОУН та колишній політв'язень, Шухевич зробив це із двох причин: по-перше, таким чином він та його побратими-націоналісти отримували робочі місця та стабільний прибуток, по-друге, «Фама» була легальним прикриттям для діяльності ОУН. Всього за два роки існування фірма Шухевича розрослась у розгалужене підприємство. «Фама» займалася оголошеннями у пресі, кінорекламою та оформленням вітрин, друкувала рекламні буклети, виготовляла вивіски, рекламні щити, «адресарії» (книги адрес установ) і навіть мінеральну воду.
Засоби реклами Засоби реклами — це інформаційні прийоми і матеріальні носії, котрі слугують для подання рекламної інформації та забезпечують необхідний ефект від рекламного впливу. Розподіляються на: повідомлення (його зміст та форма) і технічні носії (журнали, буклети, телеканал, вивіски та ін.).
Рекламні засоби класифікуються таким чином. За впливом на органи чуттів: зорові, звукові, зорово-звукові. По відношенню носія рекламної інформації до об'єкта, що рекламується: демонстраційні, коли безпосередньо представлено об'єкт, наприклад, машини в автосалоні чи сир у супермаркеті та інформаційні, коли надається лише інформація про об'єкт, без його безпосереднього пред'явлення. За способом надання інформації: візуальні (художньо-образні) та вербальні (текстові).
Використання художніх образів у рекламі надає можливість привернути увагу адресата, сприяє запам’ятовуванню змісту повідомлення, впливає на формування уявлень про якості рекламованого об’єктаЖовтянська, В. В. (2000). Можливості художніх засобів візуальної реклами у формуванні образу рекламованої продукції. Наукові студії із соціальної та політ. психології: Зб.наук. праць Ін-ту соц. та політ. психол. АПН України, 3 (6), 191-198.. Художній образ дозволяє легко створити уявну ситуацію, в якій товар або послуга задовольняють важливі потреби покупця і зрештою роблять його щасливим.
Особливого значення художні засоби набувають при рекламуванні продукції, придбання якої не пов’язане з великими витратами або іншими серйозними наслідками. Як зазначають соціальні психологи Ф. Зімбардо та М. Ляйппе, одна картинка варта тисячі слів, якщо аудиторія надто зайнята або незацікавлена, щоби зосередитись на вербальному повідомленні, заснованому на послідовному викладенні аргументів (с.178)Зимбардо, Ф., & Ляйппе, М. (2001). Социальное влияние. СПб.: Питер..
Основні вимоги до рекламного текстуГолуб І. М. Основні компоненти вербальної частини зовнішньої реклами — шаблонність і легкість сприйняття, він повинен «дихати». Найцінніше зазначається на початку та в кінці рекламного звернення. У основному рекламному тексті розкривається аргументація, пояснення заголовку і доцільність його застосування. Принципу аргументації відводиться центральне місце в тексті реклами, де аргументом може бути гасло або заголовок, що інформує споживача про важливі особливості або відмінності товару чи послуги. Звідси можна вивести формулу рекламних аргументів: бажаність (збудження емоцій), оригінальність (естетичне оформлення) та привабливість (привертання уваги).
Функціювання реклами Економіст Австрійської школи Людвіг фон Мізес в своїй знаменитій праці «Людська діяльність» стверджує:Поширеною помилкою є твердження про те, що вміла реклама може переконати споживачів купувати все, що хоче рекламодавець. Згідно з цією легендою, споживач просто беззахисний перед рекламою «високого тиску». Якби це було правдою, то успіх чи провал у бізнесі залежав би лише від способу реклами (р.317). Виверти і хитрощі реклами доступні продавцеві кращого товару не менше, ніж продавцеві гіршого. Але тільки перший користується перевагою, що випливає з кращої якості його товару (р. 318)Human Action: A Treatise on Economics, 1st ed. (Auburn, Ala.: Ludwig von Mises Institute, 1999, 3rd revised ed. (Chicago, Ill.: Henry Regnery, 1966).
Особливості рекламування деяких видів товарів в Україні
ЗУ «Про рекламу» визначає особливі правила та умови реклами: лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації; алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби; зброї; послуг, пов'язаних із залученням коштів населення; об'єктів будівництва.
Особливості рекламування лікарських засобів Відповідно до Ст.21 ЗУ «Про рекламу» дозволяється реклама лише тих лікарських засобів, які відпускаються без припису (рецепту) лікаря та тієї медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, застосування яких не потребує спеціальних знань та підготовки.