Ганс Ган (; 27 вересня 1879, Відень — 24 липня 1934, Відень) — австрійський математик і філософ, найбільш відомий своєю теоремою Гана — Банаха.

Походження та родина Ганс Ган був сином Людвіга Бенедикта Гана (1844—1925), видавця журналу «Politische Correspondenz» і керівника Поштово-телеграфної агенції (1889—1901), і його дружини Емми (1850—1940, до шлюбу Блюмель). Серед їх дітей також були математикиня і філософка Ольга Ган-Нойрат і художниця-графікеса Луїза Френкель-Ган.

У 1909 році Ганс Ган одружився з художницею Елеонорою (Ліллі) Майнор (* 1885), дочкою германіста Якоба Мінора та феміністки Маргарети Майнор (1860—1927). Акторка Нора Майнор була його дочкою.

Життєпис Наукову кар'єру Ган розпочав у 1898 році, вивчаючи право у Віденському університеті. Через рік він звернувся до математики і навчався в Страсбурзі та Мюнхені. У 1901 році Ган повернувся до Відня, де в 1902 році захистив докторський ступінь на тему Zur Theorie der zweiten Variation einfacher Integrale abschloss, отримавши ступінь доктора філософії.

Під час навчання в Технічному університеті у Відні він подружився з Паулем Еренфестом, Генріхом Тітце та Густавом Герглоцем. У 1905 році він габілітувався у Віденському університеті з роботою «Зауваження про варіаційне числення» . Викладав у Чернівцях, Бонні, з 1921 — повний професор Віденського університету.

У 1921 році він отримав премію Річарда Лібена та був обраний членом Німецької національної академії наук Леопольдина. У 1926 році він був президентом Німецької асоціації математиків.

Його найвідомішим учнем був Курт Гедель, який захистив докторську дисертацію в 1929 році.

Ган також дуже цікавився філософією і був активним членом Віденського гуртка. Ган брав участь в університетській політиці як голова Асоціації викладачів соціалістичних університетів і в місцевій політиці як член Віденської міської шкільної ради. Він протестував проти дискримінації єврейських студентів і викладачів і був об'єктом антисемітської кампанії наклепу, яку проводила Deutsch-Österreich Tages-Zeitung у 1924 році. Ган вимагав необмеженої свободи викладання та навчання, безкоштовного навчання та процесу абілітації, заснованого виключно на навчальні здобутки.

У 1934 р. помер у віці 54 років внаслідок операції.

Основні наукові результати Ім'я Ганса Гана найбільш відоме завдяки теоремі Гана-Банаха. Крім того, Ган зробив інший важливий внесок у функціональний аналіз, теорію міри (теорема Гана про розклад, теорема Віталі-Гана-Сакса), гармонічний аналіз і загальну топологію. Більшу частину публікацій Гана становлять щойно згадані праці математичної тематики. Ганс Ган публікував лише тексти філософського змісту з початку 1930-х років. Вони стосуються епістемологічних міркувань природничих наук.

Основні праці Logik, Mathematik und Naturerkennen. In: Hubert Schleichert (Hrsg.): Logischer Empirismus — Der Wiener Kreis, München (1975). Überflüssige Wesenheiten (Occams Rasiermesser). ebd. Wissenschaftliche Weltauffassung — Der Wiener Kreis. (zusammen mit Rudolf Carnap und Otto Neurath) ebd. Empirismus, Logik, Mathematik. Mit einer Einleitung von Karl Menger. Herausgegeben von Brian McGuiness. Frankfurt (1988). Über lineare Gleichungssysteme in linearen Räumen. In: Journal für die reine und angewandte Mathematik 157 (1927), S. 214—229. (Urfassung des Satzes von Hahn-Banach) Reelle Funktionen. Akademische Verlagsgesellschaft Leipzig (1932)

Примітки