Голо́сків — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва Можливе походження назви села «Голосків» походить від слів «голі скелі». Село з обох боків затиснуте скелястими берегами річки Смотрич, позбавлених рослинності.
Географія Подільське село Голосків розташоване в південно-західній частині України, за 7 кілометрів від Кам'янця-Подільського на річці Смотрич. На північній околиці села річка Безіменна впадає у річку Смотрич.
Клімат Голосків знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Історія У селі виявлено знаряддя праці трипільської культури та поховання доби ранньої бронзи (III тисячоліття до н. е.).
Перша згадка — 1460 р. в списку сіл, з яких король Казимир Ягелончик дозволив кам'янецьким єпископам брати десятину.
В 1553 р. Івану Свірчу, й сину його Івану, Сигізмунд II Август надав Голосків в пожиттєве користування.
1615 р. Голосків розділився на Старий та Новий, орендарем став Краушовський з дружиною Урсулою з Свірзьких. 1627 р. володар Броніслав Грушецький (войський і ловчий чернігівський, чашник галицький; помер 1673 р.); 1629 р. за його сприяння було збудовано оборонний замок, кам'яну фортецю, для оборони перед татарськими та волоськими наїздами.
В 1793 р. власник Аркадій Морков, на межі ХІХ-ХХ століть його онук — Микола Володимирович Римський-Корсаков (1825—1900).
Перші відомості про храм Різдва в Голоскові — 1741 рік, церква була дерев'яна однокупольна під гонтом. 1768 році звели муровану церкву за сприяння священника Олексія Сімашкевича на місці попередниці. Цей храм зруйнували, коли 1882 року збудували трикупольну споруду в російському стиліТІ, ХТО НЕ ДОЖИВ: ДЕРЕВ’ЯНІ ХРАМИ КАМ’ЯНЕЧЧИНИ.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття(1919р), село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид. Ті жахливі часи описують дитячі спогади жителя села Омеляна КорбиГОЛОДНА ПРАВДА ПІД ГРИФОМ «ТАЄМНО»:
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голодомор.
Сучасний Голосків — це село, яке утворилося внаслідок злиття, відповідно до ухвали облвиконкому від 12 січня 1967 р., трьох сусідніх сіл на річці Смотрич: Голоскова, Кептенців та Цівківців.
З 1991 року в складі незалежної України.
13 серпня 2015 року внаслідок об'єднання сільських рад село ввійшло до складу Гуменецької сільської громади.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1689 осіб, з яких 758 чоловіків та 931 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1627 осіб.
Населення у 2015 році становить 1419 осіб, населення села скоротилось на 12,78 % порівняно зі 2001 роком та на 15,98 % зі 1989 роком.
Мова У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,40 % російська 0,60 %
Відомі люди
Народилися Ківерчук Юрій Петрович (1884—1968) — підполковник Армії УНР, організатор партизанського загону імені Кармелюка на Поділлі, в еміграції — полковник. Ремішевський Віталій Валентинович (1974—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Хім'як В'ячеслав Антонович (1949 р.н.) — український актор, режисер, педагог, професор, народний артист України.
Охорона природи Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Галерея
Див. також Голосківський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Поділля — історико-географічна область. Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля. Подільський говір — різновид говорів української мови. Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Хмельницька область)
Примітки
Література Щур Олександр. Голосків (село на Поділлі: історія і сучасність). — Кам'янець-Подільський — Київ: Рідний край, 1999. — 368 с.