Лисогі́рка — село в Україні, у Смотрицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Географія Подільське село Лисогірка розташоване на подільській височині в південно-західній частині України, за 40 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський та за 14 кілометрів від залізничної станції Балин. Неподалік село проходить автошлях територіального значення . Через село протікає річка Двоя́тинка – права притока Смотричу. Протікає також через села Рудка, Великий Карабчіїв. За переказами, назва зумовлена різним характером течії річки: бурхливої під час паводків і спокійної в звичайні часиКоханська А. О. Гідронімія басейну Смотричу / А. О. Коханська // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. - 2012. - Вип. 31. - С. 97-99..

Історія

У Подільських Єпархіальних Відомостях висловлюється припущення, що Лисогірка не є дуже давнім поселенням і до половини XVII століття входило до Карабчіївських земель.

Коло 1750 була придбана Мошинським і через його доньку перейшла у володіння графів Шембеків.

За Географічним словником Королівства Польського (1895) село належало до округи Купин, парафії Тинна, мало 760 мешканців, у т.ч. 73 однодвірців, землі разом з землями Левади та Великого Карабчієва селянам належало 3625 десятин. В селі було 2 господарські фільварки. Церква Покрови налічувала 1051 парафіян, до церкви належало 54 десятини землі, було 111 хат, село належало графині Юзефі Шембек з Мошинських Лисогірка в Географічному словнику Королівства Польського.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 жителі села пережили Голодомор.

З 1991 року в складі незалежної України.

29 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Смотрицької селищної територіальної громади, до цього органом місцевого самоврядування була Лисогірська сільська рада.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Церква Покрови Свято-Покровська грекокатолицька церква збудована в 1728 році коштом місцевого отця Прокопія Березницького з допомогою парафіян. Церква була дерев'яною, з трьома куполами. Закладена смотрицьким деканом Худзинським, освячена каменецьким офіціалом Інокентієм Гимбалою. При переписах 1739 і 1748 парафіян було 80, у 1759 — 95. У 1794 середній купол впав від сильного вітру, а 1858 церква згоріла, а разом з нею ще 40 хат. В 1864 збудована однокупольна кам'яна церква Святої Покрови, головно, на кошти заможних селян Василя Радюка та Івана Кушніра.

Населення У 1818 тут було 280 селян.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 517 осіб.

Згідно даних 2015 року в селі мешкало 406 осіб, населення села скоротилось на 21,47 % порівняно зі 2001 роком.

Мова У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Відомі люди Народилися Іван Сварник — поет-байкар та видавець. Іменем Івана Сварника названа сільська школа (нині недіюча). Є вулиця (Братів Сварників).

Див. також Поділля — історико-географічна область.

Галерея

Посилання

Джерела

Погода в селі Лисогірка