«Титан» (), підводний апарат на 5 осіб, керований OceanGate Expeditions, 18 червня 2023 року зник безвісти в міжнародних водах в північній частині Атлантичного океану біля узбережжя Ньюфаундленду в Канаді. Підводний апарат перевозив міжнародну експедицію туристів-мільярдерів для огляду уламків «Титаніка». Зв'язок із підводним апаратом було втрачено через годину та 45 хвилин після занурення, і влада була повідомлена, коли він не піднявся на поверхню в запланований час пізніше того ж дня.
22 червня, після майже 80 годин пошуків, дистанційно-керований підводний апарат (ДКА) виявив поле уламків з частинами «Титана» приблизно в 488 м від носа «Титаніка». Передбачається, що резервуар під тиском сплющився під час або після спуску «Титана», миттєво вбивши всіх на борту.
Раніше висловлювалися занепокоєння щодо безпеки судна. Пошуково-рятувальні роботи проводилися міжнародною командою під керівництвом Берегової охорони США, ВМС США та Канадської берегової охорони. Літаки Королівських ВПС Канади та Повітряних сил Національної гвардії США, судно Королівського ВМС Канади та кілька комерційних і дослідницьких кораблів і ДКА також допомагали в пошуках.
Численні експерти галузі висловили занепокоєння щодо безпеки апарата. Керівництво OceanGate не домагалося сертифікації «Титана», стверджуючи, що надмірні протоколи безпеки перешкоджають інноваціям.
Жертви Стоктон Раш, 61 рік, американський пілот-підводник, інженер і бізнесмен. Він був виконавчим директором і співзасновником OceanGate. Поль-Анрі Наржоле, 77 років, колишній командувач ВМС Франції, водолаз, пілот підводного апарата, член Французького інституту дослідження та експлуатації моря (IFREMER), і директор підводних досліджень E/M Group і RMS Titanic, Inc., яка володіє правами на порятунок уламків судна. Наржоле очолював понад 35 експедицій до затонулого судна, керував поверненням тисяч артефактів і, згідно з The Guardian, «вважався провідним авторитетом на місці затонулого лайнера». Геміш Гардінг, 58 років, британський бізнесмен, льотчик і космічний турист. Раніше він спускався в Маріанську западину, потрапив до «Світових рекордів Гіннесса» за найшвидший навколоземний політ, і полетів у космос у 2022 році на Blue Origin NS-21. , 48 років, британсько-пакистанський бізнесмен (з корпорації Dawood Hercules) і довірена особа в Інституті SETI. Він був одним із найбагатших людей Пакистану. Сулеман Давуд, 19-річний син Шахзади Давуда, був студентом Університету Стратклайда. За словами його тітки Азме Давуд, Сулеман боявся вирушати в подорож, але хотів порадувати свого батька.Daniel Arkin, NBC News, June 23, 2023 «19-year-old Titan passenger was ‘terrified’ before trip, his aunt says» https://www.nbcnews.com/news/world/titanic-submersible-shahwood-suleman-family-tragedy-rcna90678
Передумови
OceanGate OceanGate — це приватна компанія, заснована Стоктоном Рашем і Гільєрмо Сонлейном у 2009 році. З 2010 року вона перевозить платних клієнтів комерційними підводними апаратами біля узбережжя Каліфорнії, Мексиканської затоки та Атлантичного океану.
Раш зрозумів, що відвідування місць корабельної аварії — це спосіб привернути увагу ЗМІ, і в 2016 році компанія вперше перевезла клієнтів на місце корабельної аварії, використовуючи свій підводний апарат Cyclops 1, щоб відвідати місце затонулого корабля Андреа Доріа. У 2019 році Раш сказав журналу Smithsonian: «Є лише одна кораблетроща, яку всі знають […] Якщо ви попросите людей назвати щось під водою, це будуть акули, кити та „Титанік“».
«Титанік» «Титанік» — британський океанський лайнер, який затонув у Північній Атлантиці 15 квітня 1912 року після зіткнення з айсбергом. У 1985 році уламки пароплава були виявлені на дні океану приблизно в 400 морських милях (740 км) від узбережжя Ньюфаундленду. Затонуле судно лежить на глибині близько 3810 метрів (2080 фатомів).
Підводний апарат «Титан» «Титан» — це підводний апарат на п'ять осіб, яким керує OceanGate, Inc. Судно довжиною у 6,7 м та вагою 10 432 кг виготовлене з вуглецевого волокна та титану. Резервуар високого тиску складається з двох титанових напівкуль, двох відповідних титанових кілець інтерфейсу та 2,4-метрового циліндра з вуглецевого волокна внутрішнім діаметром в 142 см. Одна з титанових напівсферичних торцевих заглушок оснащена акриловим вікном діаметром 380 мм. У 2020 році генеральний директор OceanGate Стоктон Раш заявив, що рейтинг глибини корпусу був знижений до 3000 м після демонстрації ознак циклічної втоми. У 2020 і 2021 роках «Титан» був перебудований. Раш сказав головному редактору Travel Weekly, що вуглецеве волокно було придбано зі знижкою від Boeing, оскільки воно поза стандартами компанії для використання в її літаках.
«Титан» міг рухатися зі швидкістю до 3 вузлів (5,6 км/год) за допомогою чотирьох електричних підрулювачів, два з яких розташовано горизонтально та два вертикально. Кермо управління складається з Logitech G F710 (бездротового ігрового контролера) з модифікованими аналоговими стиками. Використання підручних ігрових контролерів не є чимось незвичайним серед таких транспортних засобів, тоді як підводним човнам для керування потрібне більше, ніж просто кермо.
OceanGate стверджував на своєму веб-сайті станом на 2023 рік, що Titan був «спроектований і розроблений OceanGate Inc. у співпраці [з] експертами з NASA, Boeing і Університету Вашингтона» (UW). Модель резервуара під тиском «Cyclops 2» у масштабі 1⁄3 була побудована та випробувана в Лабораторії прикладної фізики (APL) в UW; модель витримала тиск 4285 фунтів на квадратний дюйм (29,54 МПа; 291,6 атм), що відповідає глибині приблизно 3000 м. Після зникнення «Титана» у 2023 році UW стверджував, що APL не брала участі в «проєктуванні, розробці або випробуванні підводного апарата „Титан“». Представник Boeing також заявив, що Boeing «не був партнером по „Титану“ і не проєктував і не будував його». Представник NASA сказав, що Центр космічних польотів імені Маршалла NASA уклав угоду про космос з OceanGate, але «не проводив випробування та виробництво за допомогою своєї робочої сили чи засобів».
За даними OceanGate, апарат містив системи спостереження для постійного моніторингу міцності корпусу. Судно забезпечує киснем п'ять членів екіпажу протягом 96 годин. Відсутня бортова система навігації; корабель підтримки, який стежить за положенням «Титана» відносно його цілі, надсилає текстові повідомлення «Титану», вказуючи відстані та напрямки.
«Титан» має 7 резервних систем для повернення судна на поверхню в разі надзвичайної ситуації, включаючи розкладні свинцеві труби, повітряну кулю, що надувається, і двигуни. Деякі з резервних систем розроблені для роботи, навіть якщо всі на борту підводного апарата непритомні; є мішки з піском, утримувані гачками, які розчиняються через певну кількість годин у воді та відпускають мішки з піском, щоб підняти судно на поверхню. Інвестор OceanGate пояснив, що якщо судно не підніметься автоматично, ті, хто всередині судна, зможуть допомогти звільнити баласт нахиляючи корабель вперед-назад, щоб зрушити його, або використовуючи пневматичний насос, щоб послабити тягарі.
Експедиції на «Титанік» «Титан» здійснив перше занурення до «Титаніка» в липні 2021 року. Він здійснив додаткові занурення в 2022 і 2023 роках.
Як правило, під час кожного занурення на борту є пілот, три пасажири, які платять, і гід. Коли ці люди потрапляють всередину підводного апарата, люк закривається на засув і його потрібно відкривати ззовні. Спуск з поверхні до «Титаніка» зазвичай займає три години, а повне занурення займає приблизно вісім годин. Очікується, що протягом усієї подорожі підводний апарат буде видавати сигнал безпеки кожні 15 хвилин, за яким буде стежити екіпаж над водою. Судно та надводний екіпаж також можуть комунікувати за допомогою коротких текстових повідомлень.
Клієнти, які подорожують до «Титаніка» з OceanGate, яких компанія називає «спеціалістами з місії», витрачають 250 000 доларів США на участь у восьмиденній експедиції.
OceanGate планувала провести кілька експедицій на «Титанік» у 2023 році, але через погану погоду на Ньюфаундленді компанія запустила лише одну експедицію в 2023 році.
Безпека та проблеми
Безпека Оскільки «Титан» функціонував у міжнародних водах, на нього не поширювалися жодні правила безпеки, і він не був сертифікований як придатний для мореплавства жодним регуляторним органом чи сторонньою організацією. Письменник про технології і репортер Девід Пог, який завершив експедицію в 2022 році в рамках сюжету CBS News Sunday Morning, заявив, що всі пасажири, які заходяться на «Титані», підписують відмову, підтверджуючи обізнаність про те, що це «експериментальне» судно, «що не було схвалено чи сертифіковано жодним регулюючим органом і може призвести до фізичних ушкоджень, інвалідності, емоційної травми або смерті». Телевізійний продюсер Майк Райс, який також завершив експедицію, зазначив, що у відмові «смерть згадується тричі на першій сторінці». Стаття, опублікована 2019 року в журналі Smithsonian, згадувала Раша як «сміливого винахідника». У статті описано, що Раш сказав, що Закон США про безпеку пасажирських суден 1993 року «без потреби ставив пріоритет безпеки пасажирів над комерційними інноваціями». В інтерв'ю 2022 року Раш сказав CBS News: «У якийсь момент безпека стає просто марнотратством. Я маю на увазі, якщо ви просто хочете бути в безпеці, не вставайте з ліжка. Не сідайте в машину. Не робіть нічого». Говорячи в інтерв'ю 2021 року, Раш також зауважив: "Я порушив деякі правила, щоб створити ["Титан"]. Я думаю, що я порушив їх завдяки логіці та хорошій інженерії за мною. Вуглецеве волокно та титан, існує правило, що так не можна. Ну, а я зробив".
OceanGate стверджував, що «Титан» був єдиним пілотованим підводним апаратом, який використовував RTM, «інтегровану систему моніторингу стану в реальному часі». Власницька система, запатентована Рашем, використовувала акустичні та тензометричні датчики на межі тиску, щоб аналізувати вплив підвищення тиску, коли плавзасіб занурювалося глибше в океан, і контролювати цілісність корпусу в режимі реального часу. Це нібито мало спрацювати для раннього попередження про проблеми та надавало б достатньо часу, щоб перервати занурення і повернутися на поверхню.
Попередні проблеми У 2018 році директор з морських операцій OceanGate Девід Локрідж склав звіт, в якому задокументував занепокоєння щодо безпеки, які він мав щодо «Титана». У судових документах Локрідж сказав, що він закликав компанію надати агентству оцінку та сертифікацію «Титана», але OceanGate відмовились це зробити, посилаючись на небажання платити. Він також сказав, що прозоре оглядове вікно на його передньому кінці сертифіковано для досягнення глибини лише 1300 м, третини глибини, необхідної для досягнення «Титаніка». Локрідж також був стурбований тим, що OceanGate не проводив неруйнівний контроль корпусу судна перед пілотованими зануреннями, і стверджував, що йому «неодноразово казали, що неможливо провести сканування корпусу або клейового шва для перевірки розшарування, пористості та порожнеч адгезії використовуваного клею через товщину корпусу».
OceanGate повідомила, що Локрідж, який не був інженером, відмовився прийняти затвердження безпеки від команди інженерів OceanGate, і що оцінка компанії корпусу «Титана» була вищою, ніж будь-яка оцінка третьої сторони, яку Локрідж вважав необхідною. OceanGate подав до суду на Локріджа за нібито порушення його контракту про конфіденційність і надання шахрайських заяв. Локрідж подав зустрічний позов, заявивши, що його незаконно звільнили як інформатора за те, що він висловив занепокоєння щодо здатності «Титана» працювати безпечно. Сторони домовилися через кілька місяців.