Маня́тин — село в Україні, у Берездівській сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 520 осіб.
Географія
Село розташоване на півночі громади, на відстані 14 км від автошляху та 49 км від міста Славута. Найближча залізнична станція — Майдан-Вила. Село розташоване на правому березі річки Корчик.
Сусідні населені пункти:
Історія Вперше згадується у 1577 році, як власність Костянтина Василя Острозького.
На кінець 19 століття у селі 149 будинків, 824 жителі, початкова школа, вітряк.
У 1906 році село Берездівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 34 верст, від волості 7. Дворів 148, мешканців 741.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.
Було одним з сіл в якому лютому-березні 1930 року відбувались значні антирадянські виступи селянства очолювані вчителем з села Зубівщина — Г. Денесюком.
Основними проявами непокори селян стали не лише демонстрації жінок, спроби перейти радянсько-польський кордон, підпалення майна та побиття самих радянських активістів, розбирання колгоспного та спілчанського майна, але й висунення певних суспільно-політичних вимог (введення в школах вивчення Закону Божого, надання державної підтримки церкві, звільнення арештованих за т. зв. «контрреволюційну діяльність»).
В селе МАНЯТИНЕ толпа женщин пыталась освободить арестованных кулаков и тяжело избила председателя сельсовета и двухпредставителей Райисполкома..
В селе МАНЯТИН, Аннопольского р-на, 22/ІІІ–выстрелом в окно во время проведения занятий ликбеза — убит учитель, активист КОВАЛЬЧУК. Установлено, что убийство произведено бандитом КУЧЕРОМ, под влиянием кулачества. Арестованный бандит КУЧЕР во время охраны его в помещении сельсовета убил председателя КНС и скрылся. По делу арестовано 4 кулака и 2 бандита.Витяг з додатку до бюлетеню ДПУ УССР по індивідуальному терору за період з 20 березня по 1 квітня 1930 р.
Жителі Манятина першими в районі відчули на собі «продовольчі труднощі». Вже в квітні 1932 року, голодувало більше 30 % населення. Наприкінці травня 1933 року в селі був зафіксований випадок людоїдства.http://history.org.ua/LiberUA/978-617-513-230-2/978-617-513-230-2.pdf Колективізація і голод на Славутчині
с. Манятин: В связи с продзатруднениями имели место случаи людоедства (1 факт) голодает более 60 семейств зарегистрировано 7 смертельных исходов.Доповідна записка начальника прикордонного загону військ ДПУ до начальника 20 Славутського прикордонного загону про продовольчі труднощі на ділянці загону
Радянська влада вже через 2 роки пояснила цей випадок так:
В 1933 году в с. Манятин Берездовского р-на с целью провокации о продзатруднениях был выявлен случай людоедства, т. е. мать зарезала свою 8-ми летнюю дочку. При обыске у ней было найдено значительное количество спрятанного хлеба и других продуктов.Довідка про політичну ситуацію у Берездівському районі станом на 25 червня 1935 р.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 542 особи, з яких 241 чоловік та 301 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 519 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,23 % російська 0,77 %
Символіка Затверджена 17 вересня 2015 року рішенням № 2 XLVII сесії сільської ради VI скликання.
Герб У лазуровому щиті з срібної бази виходять п'ять соняхів з чорно-золотими квітами, золоті стебла крайніх чотирьох похилені у вигляді сигля «М». Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «МАНЯТИН» і дата «1577».
Соняхи — символ Сонця, сільського господарства; водночас нахил стебел має вигляд сигля «М» — першої літери назви села. Корона означає статус населеного пункту. 1577 — рік першої писемної згадки про село.
Прапор Квадратне полотнище складається з двох горизонтальних смуг — синьої і зеленої — у співвідношенні 5:1, з нижньої виходять п'ять соняхів з чорно-жовтими квітами, жовті стебла крайніх чотирьох похилені у вигляді сигля «М».
Примітки
Література
Посилання Погода в селі Манятин