Підду́бці — село в Україні, у Берездівській сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 359 осіб.

Географія Розташоване на півночі колишнього Славутського району на лівому березі річки Кірчик, яка впадає в річку Случ.

Походження назви Найменування села Піддубці походить від його розташування в дубовому рідколіссі в минулому, основною породою дерев там був дуб.

Історія Вперше село Піддубці-Малі було населено на пагорбі річки Кірчик. Зараз це урочище Болотяна. На цьому місці зараз знаходять різні речі: це і знаряддя обробітку ґрунту, серпи, кам'яні знаряддя. Речі, які були знайдено, тепер перебувають у сільському музеї.

Піддубці згадуються в архівних документах 1585 року з судових актів втікаючих селян до князя Василя Костянтина Острозького.

Село колись належало до Забаро-Корецького ключа. В 17 ст. була то власність князів Чорторийських, від них перейшло до князів Любомирських, а пізніше — до шляхтичів Малинських.

У 19 столітті в селі 144 селяни і 745 десятин селянської землі, дерев'яна церква — Успенська.

У 1906 році село Берездівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 38 верст, від волості 12. Дворів 97, мешканців 578Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с..

За переписом 1911 року до великої? земельної власності Малинських належало там 1593 десятин.

Відносилось до Звягельського повіту, Волинської губернії.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.

З 1921 по 1939 рік за селом був кордон з Польщею.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Берездівської сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу Шепетівського району.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 372 особи, з яких 176 чоловіків та 196 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 357 осіб.

Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 259 осіб, в тому числі дітей дошкільного віку — 29, шкільного віку — 30, громадян пенсійного віку — 124, працюючих громадян — 63.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,89 % російська 1,11 %

Символіка Затверджена 23 грудня 2016 р. рішенням № 15 XVII сесії сільської ради VII скликання. Герб є промовистим.

Герб На зеленому щиті два золоті жолуді з трьома листками, навколо них ще 5 таких же листків, 2:2:1. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «ПІДДУБЦІ» і дата «1586».

У гербі зашифрована назва села — дуб, від якого пішли менші, тобто піддубці.

Прапор У центрі квадратного зеленого полотнища два жовті жолуді з трьома листками. В кутках полотнища по одному жовтому вертикальному дубовому листку.

Уродженці Іван Яремович Бойчак (16 січня 1921 — 27 листопада 1972) — український літературознавець, літературний критик. Кандидат філологічних наук (1957). Член Спілки письменників України.

Примітки

Література

Посилання Паспорти сільських рад Славутського району Погода в селі Піддубці