Ку́манів — село в Україні, у Сатанівській селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 534 осіб.
Етимологія На думку історика Омеляна Пріцака назва походить від половців- куманівПріцак О. Половці // Український історик. — 1973. — № 1-2. — С. 117—118..
Історія 9 квітня 1434 р. король Владислав II Ягайло записав Янові Крушині з Бакова 60 гривень на королівський маєток Куманів, що знаходиться в Смотрицькому повітіAGAD, tzw.ML, IV B, Sygn.17, s.409-410. Цю дату варто вважати першою писемною згадкою про село.
У люстрації 1469 року вказано, що королівська маєтність Куманів перебувала в управлінні Міхала Бучацького за 60 марокZródla dziejowe. T. XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta i Wolfa, 1902. — Cz. I : Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — S. 66..
28 листопада 1538 р. король Сигізмунд І обмінявся з Георгієм Талафусом маєтками; король отримав села Щодрова та Суслівці, а Талафус отримав села Думанів та КуманівPułaski K. Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy: monografie i wzmianki. T. 1, Brody, 1911, s.230.
10 березня 1539 р. король Сигізмунд І дозволив Георгію Талафусу заснувати у його дідичному селі Куманів містечко з назвою Талафусів, подарував йому магдебурзьке право та запровадив ярмарки: на Петра і Павла та на Андрія; а також щотижневі торги у п'ятницюMRPS IV, nr.6321.
Заснувати містечко так і не вдалося, в 1552 р. в селі Куманів було 9 дворівAGAD, ASK I, Sygn.45, f.169.
В 1583 р. в селі Куманів було 14 дворищ, млин та православна церква[Поборовий реєстр Подільського воєводства 1583 р.] // Zródła dziejowe / wyd. Aleksander Jabłonowski. — Warszawa, 1889. — T. 19: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 8. Ziemie ruskie. Wołyń i Podole. — 267.
В першій половині 17 століття Куманів мав неясний статус — в одних документах писалося, що Куманів місто, в інших, — що село.
В податковому реєстрі 1650 р. зазначено, що Стефан Жук з села Куманів, підданий Станіслава Рогальського, свідчив, що в маєтку є лише три халупиAGAD, ASK, dz.I, Sygn.45, f.605v.
В реєстрі 1661 р. вказано, що містечко (oppidum) Куманів є спустошеним, про це свідчив шляхтич Ян Жицінський слуга Станіслава Рогальського[Подимний реєстр Подільського воєводства 1661 р.] // Архив Юго-Западной Россіи. — Ч.7. — Т.2. — Киев, 1890. — с.522.
В 1670-их рр. власниками села були Войцех Казимир Коц, буський підсудок, та Ян Чермінський.
В часи панування на Поділлі турків в 1672—1699 рр. село також лежало спустошенимKolodziejczyk D. The Ottoman Survey Register of Podolia (ca. 1681). Part 1: Text, Translation and Commentary. — 2004, s.269.
У 18 ст. село належало Стадніцьким. В 1750 р. подільський хорунжий Францішек Стадніцький збудував в селі костел Преображення Господнього.
В кінці 19 століття в селі було 128 будинків, до 1000 мешканців, в тому числі 70 однодворців, 758 десятин землі належало селянам. До католицької парафії належало 2371 осіб. Православна церква Михайла мала 1489 парафіян та 46 десятин землі. Поміщикам Залеським належало 640 десятин землі, а Ґурчинським — 216.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», село увійшло до складу Сатанівської селищної територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, село увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району.
Символіка
Герб В лазуровому щиті три срібних гори, середня вища, обтяжених червоним куманцем; над середньою горою золоте сонце без обличчя з шістнадцятьма променями, з двох бічних гір б'ють срібні фонтани. Щит вписаний в золотий картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу щита напис «Куманів» і рік «1404».
Прапор Квадратне полотнище поділене горизонтально на дві рівновеликі смуги у п'ять зламів, бічні нижчі від середнього. На білій смузі червоний куманець, на синій смузі жовте сонце без обличчя з шістнадцятьма променями, по сторонам від якого з бічних зламів б'ють білі фонтани.
Пояснення символіки Куманець — символ назви села (герб є промовистим); гори — символ місцевості, фонтани означають велику кількість мінеральних джерел.
Персоналії Розгін Іван Федорович — український біолог-патолог.
Див. також Куманівка Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Хмельницька область) Галерея
Примітки
Посилання Погода в селі Куманів Історія села Куманів (до кінця 19 століття)
Література Kumanów, wś, powiat proskurowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. IV: Kęs — Kutno, Warszawa 1883, s. 870