Філіп д'Ібелін (; до 1180—1227) — представник впливового роду Ібелін, регент Кіпрського королівства з 1223 (фактично з 1218). Молодший син оборонця Єрусалима Баліана д'Ібеліна та королеви-вдови Марії Комніної, належав до вищої знаті хрестоносців Єрусалимського королівства.
Біографія Філіп вперше згадується в 1206 році, коли він і його старший брат Жан I д'Ібелін, старий лорд Бейрута, супроводжували свою племінницю Алісу ШампанськуАліса була онукою їх матері Марії Комнін від першого шлюбу на Кіпр для її одруження з Гуго I Кіпрським. Обидва брати перебрались мешкати на острів назавжди до 1217 року, ймовірно, після конфлікту з королем Іоанном Брієнським. У 1218 році Гуго I Кіпрський помер, і Філіп був призначений стюардом (тобто регентом) Генріха I Кіпрського під час його неповноліття — на цій посаді він відіграв важливу роль у зростанні домінування Ібелінського дому на острові.
Шлюб Філіп одружився з Алісою Монбельярською (померла після 1244), сестрою Одо Монбельярського. У них було двоє дітей:
Марія Ібелінська († після 1244), стала черницею, для якої в 1244 році Аліса профінансувала заснування монастиря Святого Теодора в Нікосії. Жан д'Ібелін († 1266), граф Яффо.
Примітки
Джерела
Steven Runciman: A History of the Crusades. 1951. Kenneth M. Setton, Robert Lee Wolff, Harry W. Hazard: A History of the Crusades, Volume II. The Later Crusades, 1189-1311. 2006.