Віктор Якович Брезицький (; , Руде Село, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія — , Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР) — український радянський письменник.
Біографія Народився 7 квітня 1910 р. в Рудому Селі Київської губернії в родині селянина Якова Петровича Брезицького та його дружини Анастасії Єфимівни.ЦДІАК ф. 127 о. 1079 спр. 321 арк. 177
Наприкінці 1932 р. був призваний на строкову службу до лав в РСЧА; в 1939 р. закінчив Київський педагогічний інститут.
Після вторгнення Німеччини у СССР був призваний в званні капітана. Обіймав посаду політрука 138-го кавалерійського полку 62-ї дивізії Південно-Західного фронту, а потім начальника фінансової частини госпіталя. За станом здоров'я був демобілізований влітку 1942 р. Нагороджений орденом Червоного прапора, Знаком Пошани та іншими.Писатели Украины в Великой Отечественной: Биобиблиографический справочник / Сост. Б.А.Буркатов, А.Я.Шевченко; Предисловие дважды Героя Советского союза В.И.Чуйкова. — К.: Радянський письменник, 1985. — 503 с.
Після війни в 1947 р. закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС. В 1945—61 рр. працював керівником лекторської групи обкому Комуністичної партії України. Обіймав посади першого секретаря Кутського, Городенківського і Станіславського райкомів КПУ. Завідував відділом пропаганди і агітації Станіславського обкому КПУ.
В 1957 р. дебютував зі збіркою нарисів «Чабан Мирон Кощуба», а в 1958 р. вийшла його документальна повість «На Покутті». В 1960 р. був обраний членом Спілки письменників України.
В 1961—70 рр. працював відповідальним секретарем Івано-Франківського відділу товариства «Знання».
Бібліографія Збірки нарисів 1957 — Чабан Мирон Кощуба 1960 — Їм усміхнеться сонце 1963 — Я думала, що вони люди
Документальні повісті 1958 — На Покутті 1968 — Созонт Букатчук
Коментарі
Примітки
Джерела