Мі́ри впли́ву на суку́пність () — це біостатистичні міри ризику та користі, які використовують у дослідженнях з епідеміології та громадського здоров'я. Їх використовують для опису впливу ризиків і користі для здоров'я на рівні сукупності, з метою інформування .

Часто використовувані міри ризику та користі, визначені Джекелом, Катцом та Елмор, описують міри різниці ризиків (приписного ризику), різниці частот (часто вираженої через співвідношення шансів або відносний ризик), сукупнісного приписного ризику та відносного зниження ризику, які можливо перерахувати у міру абсолютної користі, яку називають кількістю, яку необхідно пролікувати. Міри впливу на сукупність є узагальненням цих статистик, оскільки вони вимірюють абсолютний ризик на рівні сукупності — тобто кількість людей у сукупності, які перебувають під ризиком зазнати шкоди, або отримають користь від втручань у галузі громадського здоров'я.

Вони є мірами абсолютного ризику та користі, що відображають кількість людей, які отримають користь від втручання або перебуватимуть під ризиком через певний чинник ризику у межах населення конкретної місцевої чи всієї країни. Вони надають місцевий контекст для попередніх мір, дозволяючи особам, що формують політику, визначати й упорядковувати за пріоритетністю потенційні переваги втручань для свого населення. Вони прості у розрахунку та містять елементи, на які мають звертати увагу розробники політики під час планування чи вдосконалення послуг. Такі міри можуть мати особливе значення для формування місцевої політики. Їхня ефективність залежить від можливості отримання та використання місцевих даних і, завдяки чіткому окресленню потрібних даних, вони можуть додатково заохочувати їхнє збирання.

Міри

Для опису впливу профілактичних і лікувальних втручань визначають кількість подій, відвернених у сукупності (КПВС, ) як «кількість подій, відвернених завдяки втручанню в певній сукупності протягом визначеного періоду часу». КПВС розширює відому міру кількості, яку необхідно пролікувати (КНП, ) за межі окремого пацієнта до рівня сукупності. Для опису впливу чинника ризику на захворівання й погіршення здоров'я використовують Сукупнісну Кількість Відвернень Усуненням чинника Ризику (, ), визначену як «потенційна кількість випадків захворівання, відвернених у сукупності протягом наступних t років шляхом усунення чинника ризику». розширює відомий сукупнісний приписний ризик (СПР, ) до конкретної сукупності й пов'язує його із захворюваністю, перетворюючи СПР із міри відносного ризику на міру абсолютного ризику.

Складові для їх обчислення такі: знаменник сукупності (її розмір); пропорція популяції із захворюванням; пропорція популяції, яка зазнає впливу чинника ризику, або додаткова пропорція хворої популяції, яка має право на запропоноване втручання (остання вимагає «віднімання» фактичної або оціненої пропорції осіб, які вже отримують втручання, від цільового показника найкращої практики, визначеного у настановах або стратегічних цілях, із поправкою на ймовірну прихильність до втручання); базовий ризик — імовірність настання події, яку вивчають, у цій або подібній сукупності; та відносний ризик настання наслідку за наявності впливу чинника ризику або відносне зниження ризику, пов'язане з втручанням.

КПВС Формула для обчислення КПВС має вигляд

де: N — розмір сукупності, Пх — поширеність хвороби, Пг — пропорція готових до лікування, рн — ризик досліджуваної події у групі, яка не отримує лікування, або базовий ризик за певний проміжок часу (його можливо помножити на очікувану тривалість життя, щоб отримати кількість років життя), ВЗР — відносне зниження ризику, пов'язане з лікуванням.

Щоби відобразити приріст ефекту при переході від поточної до «найкращої» практики та скоригувати на рівень дотримання лікування, пропорцію готових до лікування, Пг, визначають як , де Пл — пропорція тих, хто наразі отримують лікування, Пн — пропорція отримання лікування в разі впровадження найкращої практики, а Пд — пропорція тих, хто дотримуються лікування.

[Примітка: кількість, яку необхідно пролікувати (КНП): 1 / (базовий ризик × відносне зниження ризику)]

СКВ-УР-t Формула для обчислення має вигляд

де: N — кількість осіб у сукупності; Зс — базовий ризик настання досліджуваної події (захворюваність) у сукупності загалом; t — проміжок часу, протягом якого вимірюють подію.

СПР або СПЧ — сукупнісний приписний ризик (або пояснювану частку) — обчислюють для двох або кількох страт. Базова формула для обчислення СПР для дихотомних змінних має вигляд:

де: Сз — поширеність зазналих впливу в сукупності в межах кожної страти за рівнем доходу, ВР — відносний ризик наявності чинників ризику в кожній страті відносно страти з найвищим рівнем доходу.

Якщо існує кілька страт, формулу видозмінюють так:

Примітки