Леоні́д Микола́йович Лавренчу́к (27 січня 1973, Київ — 20 серпня 2024, Сумська область) — український військовослужбовець, солдат-десантник, учасник російсько-української війни. У мирному житті — художник-дизайнер Національного музею народної архітектури та побуту України. Загинув під час виконання бойового завдання. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Біографія Народився 27 січня 1973 року в Києві, дитинство та юність провів у місті Буча. Навчався у торгово-кулінарному училищі Києва (1991), з 1999 до 2005 року здобував вищу освіту за спеціальністю «Інженер з програмного забезпечення автоматизованих систем» у КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Працював художником-дизайнером у Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогові, де створював друковану продукцію музею та брав участь у розробленні візуальної айдентики, зокрема логотипу у вигляді вітряка.

Був активним учасником Революції Гідності. Займався живописом у художній студії «Гармонія».

Військова служба

У 2014 році добровільно долучився до захисту України. Починав службу як санітар медичного підрозділу, згодом став гранатометником, кулеметником та штурмовиком. Виконував бойові завдання у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Під час повномасштабного вторгнення 2022 року повернувся до війська. Приймав безпосередню участь у бойових діях на Донеччині та Харківщині. Після поранення і контузій продовжив службу в снайперському відділенні роти вогневої підтримки 252-го окремого батальйону 241-ї бригади ТрО.

Загибель

Загинув 20 серпня 2024 року в Сумській області під час виконання бойового завдання. За повідомленнями, прикрив собою молодшого побратима під час атаки російського винищувача.

Прощання відбулося 25 серпня в Бучі, похований на Алеї Героїв.

Нагороди Орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — Указ Президента України № 223/2025 від 9 квітня 2025 року. Відзнака «За заслуги перед містом Буча» (посмертно). Звання «Почесний громадянин міста Буча».

Вшанування пам’яті На будинку в Бучі (вул. Нове шосе, 5) встановлено меморіальну дошку. Опубліковано спогади колег і побратимів, зокрема у статті «Його мовчазна впевненість давала більше сили, ніж будь-які слова — історія Леоніда Лавренчука». Публікації пам’яті у ЗМІ та соцмережах.

Родина Залишилися дружина Алла та син Богдан.

Примітки

Посилання