Завод добрив у Барлетті – виробничий майданчик на східному узбережжі Італії.
В 1894 році підприємець Джузеппе Кандіані відкрив у Барлетті завод суперфосфату, технологічний процес якого передбачав розкладення фосфоритів сульфатною кислотою, яку отримували на самому майданчику шляхом спалювання піритів.
Вже у 1899-му завод придбала компанія Società Prodotti Chimici, Colla e Concimi di Roma, а в 1920-му він перейшов до компанії Montecatini, що колись починала як гірничодобувана, а в першій половині ХХ століття стала найбільшим хімічним концерном Італії (можливо відзначити, що їй належали такі потужні піритові копальні, як Бочеджано, Гаворрано, Ніччолета).
Використовуючи доступність ресурсу сульфатної кислоти, також випускали винну кислоту. Сировиною виступав винний осад, який послідовно обробляли вапном та сульфатною кислотою (можливо відзначити, що вперше за випуск винної кислоти в Барелтті узялась ще в 1900-х роках компанія Societe Apulia). Це виробництво було закрите в 1976 році.
Є відомості, що в Барлетті певний час випускали такі хімічні продукти як нітратна кислота та соляна кислота (можуть бути отримані дією сульфатної кислоти на їх солі), втім, потужність по цим напрямам була незначною – 400 тонн та 2000 тонн відповідно.
Станом на 1950 рік заводу міг продукуватт амонізований суперфосфат. В якийсь момент також почали випуск комплексних азотно-фосфорно-калійних добрив (NPK), проте мова йшла не про повноцінний хімічний процес, а лише про гранулювання компонентів. Станом на 1989 рік потужність майданчику рахувалась як 100 тисяч тонн суперфосфату та NPK на рік.
В 1966-му унаслідок злиття Montecatini стала Montedison, яка в 1987-му досягнула угоди з групою Eni про об’єднання хімічних активів в спільному підприємстві Enimont. Останнє невдовзі зазнало невдачі, а його підприємства перейшли під повний контроль Eni. На цей час промисловість добрив Італії переживала кризу і багато заводів були просто закриті. Майданчик у Барлетті продали Hydro Agri Italia, а в 2001-му його власником стала компанія Timac Agro Italia, належна до французької групи Roullier.
Необхідну для виробництва сульфатну кислоту наразі отримують з порту Барлетта, де для неї призначене сховище ємністю 1000 тонн.
Примітки