«Харківметропроєкт» (на момент заснування — Харківська філія Державного проектно-вишукувального інституту «Метрогіпротранс») — провідна науково-інженерна установа, створена для проєктування об’єктів Харківського метрополітену та складних підземних споруд.
Історія та розташування Інститут було засновано в серпні 1968 року, саме тоді, коли Харків почав активно готуватися до будівництва своєї першої підземної лінії. Символічно, що офіс установи тоді розмістився в самому серці міста — у Держпромі (3-й під’їзд) на площі Дзержинського (нині площа Свободи), що підкреслювало державну важливість об'єкта.
Інженерне новаторство та досягнення Харківська школа метробудування швидко стала однією з найпрогресивніших у країні. Інститут розробив і впровадив низку унікальних технічних рішень, які згодом стали стандартами: Односклепінчасті станції: Харків став одним із перших міст, де масово почали будувати станції без колон («односводи»), що дозволило пришвидшити будівництво та створити відчуття простору під землею. Цільносекційне оброблення тунелів: Технологія для тунелів, що споруджувалися відкритим способом, значно підвищила надійність конструкцій. Боротьба з водою: Були впроваджені передові методи штучного зниження рівня ґрунтових вод, забійного водозниження та використання термопластичної гідроізоляції.
За свої розробки інститут був неодноразово відзначений на високому рівні — проєкти тунельних обробок та односклепінчастих станцій експонувалися на Виставці досягнень народного господарства (ВДНГ).
Творчі зв’язки та масштаб діяльності «Харківметропроект» ніколи не був замкненою структурою. Колектив підтримував тісні зв’язки з: Харківським інженерно-будівельним інститутом (ХІБІ); Центральним НДІ транспортного будівництва; НДІ основ та фундаментів.
Географія проєктів інституту не обмежувалася лише Харковом. Спеціалісти філії займалися розробкою робочої документації для ліній швидкісного трамвая у таких містах, як Волгоград та Кривий Ріг.
Етапи розвитку Харківського метро На момент свого розквіту (середина 1970-х років) інститут одночасно вирішував декілька стратегічних завдань: Завершення проєктування другої ділянки першої черги (Холодногірсько-Заводська лінія). Розробка технічного проєкту другої черги метрополітену (Салтівська лінія).
Сучасний стан Спадкоємець радянського філіалу, сьогоднішній інститут «Харківметропроект», продовжує бути головним проєктувальником нових станцій Харківського метрополітену. Саме в цих стінах народжувалися проєкти станцій «Перемога», «Олексіївська» та перспективні плани розвитку підземки в бік аеропорту та мікрорайону «Одеська».
Джерела Місто студентів, місто науки